10 клас

Розробки уроків з теми:

Загальний план

будови клітини.

Поверхневий апарат

Урок № 1

Тема.           Цитологія – наука про будову і функції клітин.

Мета:  

Навчальна:   розширити уявлення учнів про клітини;

                      ознайомити з деякими подіями з історії біології клітини;

                      формувати світогляд на основі розуміння основних

                      положень сучасної клітинної теорії,

Розвиваюча: розвивати творчу  активність та пізнавальний інтерес учнів

         Виховна: виховувати  працелюбність, старанність; продовжувати формувати гігієнічні навички, етичні стосунки в колективі, бажання вчитися і знати якомога більше.

Обладнання: табли­ці «Клітина рослин», «Клітина тварин», підручник,

                        кросворд .

Тип уроку:     урок засвоєння но­вих знань.

Основні терміни і поняття:   цитологія, клітина, мікроскоп, яйцеклітина, клітинна патологія.

Хід уроку

І Організаційний етап.

1. Актуалізація опорних знань..

Запитання до класу.  

1.     Пригадайте, що ви­вчає наука цитологія?

2.     Що вам вже відомо про клітину?

3.     Наведіть приклади одноклітинних колоніальних і багатоклітинних організмів?

4.     Що спільного і відмінного між одноклітинними колоніальними і багатоклітинними  організмами?  

5.     Які властивості притаманні живим організмам.

2. Мотивація навчально-пізна­вальної діяльності

Клітини – структурні та функціональні одиниці організмів. Найдрібніші живі організми побудовані з однієї клітини, найбільші – з мільярдів клітин, кожна з яких виконує пев­ну функцію та є відносно незалеж­ною. Ідея про те, що всі організ­ми побудовані з клітин, стала од­ним із важливих теоретичних до­сягнень в історії біології, позаяк створила єдину основу для вивчення всіх живих істот. На клітинно­му рівні навіть найвіддаленіші види вельми подібні будовою та біохімічними властивостями.

Проблемне запитання

– Як вивчення клітин набуло експериментального характеру та перетворилося у важливу галузь науки – біологію клітини?

ІІ. Етап визначення теми і мети.

IІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Просте­жимо за деякими подіями в історії біології клітини.

–         Що передувало вивченню клітини?

Загадка.

Дружина німецького лікаря Роберта Коха – Емма – зроби­ла йому на день народження подарунок. Цей дар коханої жінки визна­чив його майбутні наукові досягнення. З легкої руки Емми Р.Коху пощастило – невдовзі він став лауреатом Нобелівської премії. Його ім'ям названа збудниця туберкульозу. Роберт Кох відкрив також збуд­ників холери, бубонної чуми, сонної хвороби й правця, врятувавши життя мільйонів людей.

–         Що подарувала Р.Коху його дружина? (Мікроскоп)

–         Коли і ким було винайдено перший  мікроскоп?

(Розповідь учителя супрово­джується використанням таблиць,   повідом-леннями учнів, та заповненням учнями у своїх зошитах таблиці )

Історія біології клітини

Рік	Основні відкриття
1590	Батько і син Янсени винайшли мікроскоп
1665	Р.Гук, користуючись вдосконаленим мікроскопам, вивчав будову корка і вперше запропонував термін клітина
1650–1700	А.Левенгук за допомогою власної конструкції мікроскопа відкрив і описав одноклітинних тварин (зокрема інфузорії), бактерії, а також еритроцити і сперматозоїди хребетних тварин
1825	Я.Пуркіньє уперше спостерігав ядро в яйцеклітині курки
1831–1833	Р.Броун описав ядро як характерне сферичне тільце рослинних клітин
1838–1839	Ботанік М.Шлейден і зоолог Т.Шванн об'єднали ідеї різних учених і сформулювали «клітинну теорію»
1855	Р.Вірхов довів, що всі клітини утворюються з інших клітин шляхом клітинного поділу
1866–1888	Детально вивчено клітинний поділ і описано хромосоми
1880–1883	Відкрито пластиди (хлоропласти)
1890	Відкрито мітохондрії
1898	Відкрито комплекс Гольджі
1887–1900	Удосконалено мікроскоп
1930	Створено електронний мікроскоп

–        Хто знає історію винайдення одноклітинних організмів?

(Інформація учня, випереджальне завдання)

Голландія – країна приморська. Великим попитом користувались тут підзорні труби, Шліфуванням лінз займалось багато голландців. Захоплювався цим і Левенгук. Зрештою він виготовив прилад, який давав на той час небувале збільшення – у 270 разів. Використовуючи свій винахід, Левенгук з великим за­хопленням почав розглядати все, що потрапляло під руку. Одного разу він спробував розглянути краплю води, яку взяв з бочки, що довго стояла. Те, що він побачив, перевершило всі його сподівання. У полі зору метушилась сила-силенна дрібненьких організ­мів, яких неозброєним оком досі помітити не вдава­лось. Це було у вересні 1675 р. Незабаром з'ясува­лось, що ці істоти дуже поширені в природі. У своєму листі Лондонському королівському товариству Анто­ні ван Левенгук написав, що виявив цих дивовижних істот у дощовій воді, у настоях трав, навіть у рото­вій порожнині людини.

Відкриттям невидимих організмів незабаром за­цікавився весь науковий світ. їх почали знаходити всюди. Дослідження різних органів людини пока­зало, що навіть там зустрічаються дрібні мікроско­пічні тварини. Деякі з них виявились збудниками не­безпечних захворювань. Учені назвали цих мікроско­пічних тварин найпростішими.

Вчитель. 1839 р. німецький зоолог Т.Шванн опублікував працю «Мікроскопічні дослідження про відповідність у структурі та рості тварин і рослин». У цій класичній роботі були закладені основи клітинної теорії. Саме Т.Шванн винайшов правильний принцип зіставлення клітин рослинних і тва­ринних організмів. Він установив, що хоча клітини тварин дуже різно­манітні і значно відрізняються від клітин рослин, ядра в клітинах подібні. Шванн уважав, якщо в будь-якому утворі під мікроскопом видно ядро, то цей утвір – клітина.

Спираючись на такий кри­терій, Т.Шванн висунув основні положення клітинної теорії;

• усі організми складаються з клітин;

• клітини тварин і рослин подібні будовою;

• клітина – елементарна оди­ниця живого.

З клітинною теорією пов'яза­на ціла низка хибних тлумачень і неточностей, які потрапляють іноді на сторінки підручників. У багатьох джерелах можна про­читати, що засновниками клітин­ної теорії було двоє учених – Т.Шванн і М.Шлейден. На­справді (як це доведено багатьма дослідниками, передовсім ро­сійським істориком біології З.Кацнельсоном) німецький бо­танік Шлейден був лише прямим попередником Т.Шванна. У своїй роботі «Дані про фітогенез» (1838 р.) він сформулював думку про те, що в основі розвитку рослини лежить процес клітинноутворення. Ознайомившись із цими ре­зультатами, Т.Шванн був ураже­ний тим, наскільки процеси роз­витку, описані М.Шлейденом, подібні тим явищам, що їх він спостерігав у тваринних тканинах. Припущення про єдність будови рослин і тварин, а також основні положення клітинної теорії як загальнобіологічної концепції були вперше сформульовані лише в статтях Т.Шванна 1838 р. і в його монографії «Мікро­скопічні дослідження про відповідність у будові та рості тварин і рослин» (1839 р.).

–        Яке значення мала клітинна теорія Т. Шванна?

(Думки учнів)

Саме клітинна теорія дала пра­вильне тлумачення природи най­простіших. Учені XVIII – почат­ку XIX ст., досліджуючи дивовиж­ний світ джгутиконосців, амеб, інфузорій, мало що розуміли про ці істоти. Дехто вважав їх украй складними комплексами хімічних елементів. На думку інших дослід­ників, інфузорія чи амеба – це такі самі організми, як будь-яка тварина. Вони мають ті самі внутрішні органи і принципово відрізняються від інших тварин хіба що розмірами.

Лише після появи концепції Т.Шванна було доведено, що найпростіші є одноклітинними організмами, і їх організм від­повідає в морфологічному плані не цілому організмові вищої тварини, а окремій клітині цьо­го організму. Стало зрозумілим, що навіть структури найпрості­ших, які трапляються в кліти­нах вищих еукаріот (наприклад вічко евглени) побудовані з тих самих конструктивних еле­ментів, що й органоїди, спільні для одно- і багатоклітинних еукаріот.

Вчитель. Принципові корективи слід внести й до концепції розвитку організмів, яку пропонували М.Шлейден і Т.Шванн. Під клітинноутворенням дослідники початку XIX ст. розуміли форму­вання клітин з певної первинної безструктурної речовини. М.Шлейден вважав, що ця речо­вина – цитобласт – міститься все­редині клітини, а на думку Шванна, джерелом клітин є цитобластема – твірне середовище, роз­ташоване переважно між клітина­ми. Варто зауважити, що тоді до­слідники розглядали клітину як певний простір, обмежений обо­лонкою, а утворення клітин – як концентрацію елементів твірно­го середовища і формування обо­лонки. Послідовники Т.Шванна намагалися зрозуміти багатоклі­тинний організм з погляду його клітинної будови, а з досліджень Я.Пуркіньє починався аналіз клітини як складної системи.

– Які вчені доповнили положення клітинної теорії?

(Інформація учня про Р. Віхрова, випереджальне завдання)

Р.Віхров у статті «Клітинна патологія» (1855), а також у мо­нографії з тією самою назвою, що вийшла друком 1858 року, доводить, що в основі патологіч­них процесів лежать порушення життєдіяльності клітин, а відтак клітинна теорія має стати од­нією з теоретичних основ меди­цини. Основну роль у життєді­яльності клітин, вважав Р.Віхров, відіграє не оболонка, а внутрішній вміст (ядро і про­топлазма); клітини розмножу­ються поділом і єдиним шляхом утворення клітин є розмножен­ня клітин попереднього клітин­ного покоління. Якщо за М.Шлейденом і Т.Шванном, клітини є гомологічними тому, що мають схожу будову і утво­рюються внаслідок схожих про­цесів, то в концепції Р.Вірхова клітини одного організму співвідносяться як предки і на­щадки. Вони пов'язані, так би мовити, кровною спорідненістю. Таким чином, щодо росту, роз­витку і розмноження клітини багатоклітинного організму по­водять себе так само, як і одно­клітинні істоти.

(Інформація учня про К. Бера, випереджальне завдання)

К.Бер відкрив існування яйце­клітини у птахів, ссавців і люди­ни. Він довів, що ці багатоклі­тинні організми розвиваються з однієї заплідненої яйцеклітини – зиготи, і що клітина є, відповід­но, не лише одиницею будови, але й одиницею розвитку багатоклі­тинних тварин.

Вчитель.

Назвіть основні положення сучасної клітинної теорії.

– Клітина – елементарна оди­ниця будови і розвитку всіх жи­вих організмів.

– Клітини всіх одноклітин­них і багатоклітинних орга­нізмів подібні поход-женням, будовою, хімічним складом, ос­новними процесами життєді­яльності.

– Кожна нова клітина утво­рюється лише в результаті роз­множення ма-теринської клі­тини.

– У багатоклітинних орга­нізмів, які розвиваються з однієї клітини, різні типи клітин формуються завдяки їх спеціалізації протягом індивіду­ального розвитку особини і утворюють тканини.

– Із тканин формуються орга­ни, які тісно пов'язані між собою.

– Яке ж значення для біоло­гічної науки мала клітинна те­орія?

(Думки учнів)

Клітинна теорія мала ваго­ме значення для створення та успішного розвитку еволюцій­ного вчення, гістології, емб­ріології, фізіології, система­тики. Створення клітинної теорії стало одним із вирі­шальних доказів єдності всієї живої природи.

Ось чому клітинна теорія ув­ійшла до «золотого фонду» біо­логії.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Розгадування «Цито­логічного кросворду».

1. Основна структурно-функціональна одиниця всіх жи­вих організмів.

2. Учення про будь-яку галузь знань чи явищ життя, створене на основі узагальнення.

3. Оптичний прилад, за допо­могою якого вивчають клітини.

4. Головні частини світлових мікроскопів.

5. Об'єкт, розглядаючи який, англійський фізик Роберт Гук відкрив клітинну будову рослин­них тканин.

6. Оформлений структурний елемент клітини.

7. Організми, клітини яких утворюють тканини, органи та їх системи.

8. Органоїд клітини, що конт­ролює всі процеси в ній і забезпе­чує передачу спадкових ознак.

Відповіді: 1. Клітина. 2. Теорія. 3. Мікроскоп. 4. Лінзи. 5. Корок. 6. Органоїд, 7. Багатоклітинні. 8. Ядро.

VI. Підсумки уроку

1. Діти обговорюють проведе­ний урок, вносять свої пропози­ції щодо організації роботи на наступному занятті.

2. Учитель пропонує учням вправу «Мої враження».

– Що сподобалося на уроці?

– Які нові знання ти отримав?

– Що не вдалося засвоїти?

– Твої побажання до уроку. Дякую за співпрацю!

Учитель використовує метод цінування.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити  §

Творче завдання (за вибором).

Доведіть, що клітина – основна структурна і функціональна одиниця живих організмів.

Урок № 2

Тема.                Методи цитологічних досліджень.

Мета:               

Навчальна:  розширити знання учнів про сучасні методи вивчення

клітини, сформувати вміння практичного застосування,

Розвиваюча:розвивати творче мислення, пам’ять, уміння логічно

міркувати, робити висновки.

Виховна: виховувати  працелюбність, старанність; продовжувати формувати гігієнічні навички, етичні стосунки в колективі.

Тип уроку:           комбінований.

Основні терміни і поняття:        метод, тотальний препарат, культура тканин, центрифуга,світловий мікроскоп, електронний мікроскоп, мікрохірургія.

Хід уроку

І. Організаційний етап

1.Створення позитивної психологічної аури.

Учитель просить учнів показати, з яким настроєм вони прийшли сьо­годні на урок. Школярі показують «мордочки», на яких намальовані три вирази обличчя: веселе, байдуже й сумне.

3. Актуалізація опорних знань.

1) З метою поглиблення знань учні беруть участь у фронтальній бесіді за такими запитаннями:

-       Що таке клітина?

-       Які ви знаєте відмінності між одноклітинними, колоніальними  і багатоклітинними організмами?

-       Що вивчає наука цитологія? Історія вивчення клітини.

-       Які вчені доповнили положення клітинної теорії?

-       Яке значення для біологічної науки мала клітинна теорія?

2) Біологічний диктант (індивідуальна робота).

1. Основна структур­но-функціональна оди­ниця всіх живих організмів.

2. Явище розподілу клітин за виконуваними функціями в багатоклі­тинних організмах.

3. Наука, яка вивчає будову і функцію клітин.

4. Рік уведення терміна «кліти­на».

5. Прізвище вченого, який уперше описав живу клітину.

6. Учений, який відкрив і описав ядра в клітинах рослин.

7. Автор клітинної теорії.

8. Що означає термін «цитологія»?

9. Рік, коли була сформульо­вана клітинна теорія.

10. Перелічіть форми існуван­ня живих організмів.

11. Який вчений довів, що клітини розмножуються поділом?

12. В якому столітті було започатковано цитологію.  

3) Мотивація навчально-пізна­вальної діяльності

Повідомлення учителя.

Чи знаєте ви, що…

–     В 1 мм крові людини міститься 6-8 тис. лейкоцитів. Збільшення кількості лейкоцитів у крові (< 9 тис.) призводить до захворювання лейкоцитоз, зменшення (> 4 тис.) – лейкопенія.

–     Хімічний склад плазми крові.

Na 39%

Mg 0,5%

Са 1%

К   2,6%

Cl  11%

– За один день кістковий мозок виробляє 320 мільярдів еритроцитів.

Проблемні запитання.

– У цитологічних лабораторіях медичних установ аналізують стан клітини отриманих під час обстеження людини. Яку інформацію і яким чином можна одержати під час такого дослідження?

Тривалість життя еритроцитів 120 діб. Як вченим вдалося це дослідити?

ІІ. Етап визначення теми і мети.

Наука як сфера духовно-практичного освоєння світу – це систе-матизовані знання про навколишню природу, суспільство, людину і, разом  з тим, сукупність методів і способів отримання цих знань. Метод як органічна частина виконує особливу функцію. Успіх будь-якого дослідження залежить від досконалості методу, який у ньому застосовується.

І тому, щоб відповіти на проблемні запитання, ми повинні не лише вивчити суть кожного методу, а й практичне застосування, щоб дослідник знайшов найкоротший шлях досягнення мети.

Спробуємо сформулювати тему нашого уроку.

(Учні висловлюють свої думки).

IІІ. Сприйнянття та засвоєння нового матеріалу.

Учні самостійно вибирають спосіб фіксації нового матеріалу: конспект, опорний конспект, схема, таблиця, план, тези.

–        Згадаймо, які ви знаєте методи біологічних досліджень?

(Учні називають методи: спостереження, описовий, експери-ментальний)

–        Які з цих методів можна застосувати для дослідження клітини?

1.   Гра «Науково-дослідна лабораторія»

(Робота у групах – наукових лабораторіях( НЛ))

Завдання для наукових лабораторій.

Для НЛ № І.

Прочитати тест підручника «Світлова та електронна мікроскопія» (§8, ст.49-50).

Дайте відповіді на запитання:

–        Яка будова і принцип роботи світлового мікроскопа?

–        Який принцип електронної мікроскопії?

–        Які спостереження у клітині проводить ваша лабораторія?

Для НЛ № ІІ.

Прочитати текст підручника «Метод мічених атомів і метод центрифугування».

У чому сутність цих методів?

–        Які дослідження ви проводите в своїй лабораторії?

Для НЛ № ІІІ.

Вивчити суть методу «Культури тканин».

–        Які спостереження проводить ваша лабораторія за допомогою цього методу?

Для НЛ № ІV.

  Зробити повідомлення про метод мікрохірургії та спостереження за допомогою цього методу.

–        Які спостереження проводить ваша лабораторія за допомогою цього методу?

Після виконання завдань кожна НЛ звітує, використовуючи опорні конспекти.

Учитель використовує метод цінування.

2.Бліц-інтерв’ю.

Кожна НЛ готує короткі запитання щодо кожного методу вивчення клітини, а учні інших груп дають чітку та коротку відповідь на них.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

З метою узагальнення та сис­тематизації знань учитель пропо­нує:

1. Відповісти на проблемні за­питання, сформульовані на етапі мотивації навчальної діяльності.

2. Скласти схему «Методи вивчення клітини».

V. Підсумки уроку.

1.     Що вам найбільше сподобалося під час роботи у науково-дослідній лабораторії?

2.     Чи досягли очікуваних результатів?

VII. Домашнє завдання.

Вивчити матеріал § 8.

Для окремих учнів. Запропонуйте дослід, який доводить, що гриби не утворюють тканин.

Урок № 3

Тема.        Особливості будови клітин прокаріот та еукаріот.

Мета:   

 Навчальна: формувати понят­тя організації живих систем на основі клітинної будови прокаріот та еукаріот;

Розвиваюча: розвивати творчу ак­тивність та пізнавальний інтерес учнів; формувати вміння по­рівнювати, узагальнювати, роби­ти висновки

         Виховна: виховувати  працелюбність, старанність; бажання вчитися і знати якомога більше.

Тип уроку: комбінований.

Основні терміни і поняття:   еукаріоти, прокаріоти,  цитоплазма, цитоскелет, органели, включення, кон’югація, інцистування, глікокалікс, клітинна  стінка.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Створення позитивної психологічної аури.        

(Звучить лірична мелодія.)

Учитель. Дорогі учні! У мене в руці квіткова рослина. Вона має гарні квіти і листя. А чи можуть ці ор­гани існувати окремо? Ні! Тож і вчителя без учня не існує, і на­впаки. Тому ми зараз об'єднаємо свої зусилля для вивчення нового матеріалу. Я розраховую на вашу активну роботу і сподіваюся, що дух партнерства допоможе нам у цьому. 

3. Актуалізація опорних знань.                              

Запитання

1. Назвіть науку, яка вивчає клітини.

2. Чи можна клітину побачити неозброєним оком?

3. У якому столітті вперше побачили клітини під мікро­скопом?

4. Для чого використовують світлові мікроскопи?

5. Які ще використовують ме­тоди дослідження під час вивчен­ня клітин?

6. Як визначити збільшення світлового мікроскопа?

7. Як готують препарати для вивчення клітин?

8.За допомогою якого досліду можна довести, що гриби не утворюють тканин? 

Тестові завдання (індивідуальна робота)

        

1. Усі організми складаються з клітин:

    а) так; б) усі, крім вірусів; в) ні.

2. Вперше клітини в мікроскопі побачили у столітті:

    а) XV; б) XVI;  в) XVII; г) XIX; д) XX.

3. Назвати основний метод дослідження клітин.

4. Термін «клітина» запропонував у XVII столітті:

    а) Р. Гук; б) М. Шлейден; в) Т. Шванн; г) Р. Вірхов; д) К. Бер.

5. Те, що клітини розмножуються поділом, довів: а) Р. Гук;

    б) М. Шлейден; в) Т. Шванн; г) Р. Вірхов; д) К. Бер.

6. Розшифрувати термін «цитологія».

7. Збільшення об'єктива мікроскопа становить х8, а окуляра х10. Визначити, у скільки разів буде 

   збільшений об'єкт, що досліджується:

   а) 20; б) 40; в) 80; г) 100.

8. Для чого використовують електронні мікроскопи?

9. Для чого потрібно вивчати клітини?

10. Хто і коли вперше побачив клітину?

11. Методи, за допомогою яких можна вивчити живі клітини:

а) електронна мікроскопія; б) світлова мікроскопія;

в) авторадіографія; г) культура клітин; д) фракціонування.

12. Цитологію було започатковано у столітті:

      а) XVIII; б) XVII; в) XIX; г) XX.

        

4. Мотивація навчально-пізна­вальної діяльності.

        

Учитель. Існує багато різно­манітних типів клітин. Тіло лю­дини має понад сто різновидів клітин. У чайній ложці води зі ставка можна знайти велику кількість клітинних організмів, а весь ставок – це приблизно кілька сотень видів. Рослини по­будовані з клітин, ззовні цілком не подібних до клітин людського організму, а в комах є типи клітин, які не трапляються ані в рослин, ані в хребетних тварин. Таким чином, суттєва риса клітин – їх різноманітність. Іншою суттєвою рисою є їх подібність. Кожна жива клітина є замкненою і частково незалеж­ною одиницею, оточеною плаз­матичною мембраною, яка кон­тролює транспорт речовин і за­безпечує структурну та біохіміч­ну відокремленість клітини від довкілля. Крім того, кожна клітина містить ДНК, в якій за­кодовано генетичну інформацію. Генетичний код однаковий в усіх організмів: і в бактерій, і в рос­лин, і в людини.

Усі організми можна поділи­ти на дві основні групи: прокаріо­ти та еукаріоти.

Проблемне запитання.

Виявимо риси по­дібності та відмінності між ними.

(Проблему зображують на дошці у формі схеми.)

ІІ. Етап визначення теми і мети.

Учитель разом з учнями визначає тему і мету уроку.

IІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Учні самостійно вибирають спосіб фіксації нового матеріалу: конспект, опорний конспект, схема, таблиця, план, тези.

                 

Учитель. Щоб з’ясувати спільність і відмінність у будові клітин прокаріот і еукаріот розглянемо загальний план будови  клітини.

(Використовуючи таблиці вчитель ознайомлює із загальним планом будови клітини. Щоб встановити відмінність і подібність у будові клітин еукаріотів і прокаріотів проводиться інтелектуальна гра «Ажурна пилка»). 

Інтелектуальна гра «Ажурна пилка»

1)    Учні об’єднуються в навчальні групи за кольором картки. Колір картки буде вказувати до якої групи буде належати учень, а цифра на кратці – номер «експертної»  групи.

Завдання для груп.

Завдання для групи І (зелений колір картки).

Використовуючи малюнок 31 с. 52 §9 виявити особливості будови клітин рослин.

Завдання для групи ІІ (жовтий колір картки).

Використовуючи малюнок 31 с. 52 §9 виявити особливості будови клітин тварин.

Завдання для групи ІІІ (червоний колір картки).

Використовуючи малюнок 34 с. 54 §9 виявити особливості будови клітин бактерій.

Учні з кожної групи обґрунтовують особливості клітини прокаріот і еукаріот.

2) Учні об'єднуються в «екс­пертні» групи таким чином, щоб до кожної увійшли члени різних «домашніх» груп. Кожен учень ознайомлює інших зі змістом опра­цьованої інформації. «Експерти» аналізують матеріал. У групах іде обговорення, робота зі схемами.

(На роботу «експертних» груп відводиться 10 хв.)

3) Учні повертаються в «до­машні» групи, щоб поділитися знаннями, отриманими в «екс­пертній» групі. На цьому етапі від­бувається остаточне узагальнення вивченої інформації.

(На роботу відводиться 8 хв.) Учитель використовує метод цінування.

ІV. Етап осмислення об'єктив­них зв'язків, взаємозалежності у вивченому матеріалі

(Робота в навчальних групах продовжується.)

Гра «Поясни»

Учні підходять до вчительсько­го столу, тягнуть конверти з карт­ками із записами понять і термі­нів, дають їм пояснення. Перема­гає група, яка дасть більше пра­вильних визначень.

(Учитель використовує метод «Цінування».)

                                          

Тести:

1.     Надмембранний комплекс тваринних клітин:

а) клітинна стінка;

б) глікокалікс.

2.     Відносна сталість складу внутрішнього середовища:

а) гомеостаз;

б) цитоплазма;

в) матрикс.

 3. Основа цитоплазми, яка становить складну безбарвну колоїдну систему:

а) гомеостаз;

б) гіалоплазма;

в) глікокалікс.

4. Постійні клітинні структури, які виконують в клітині певні функції:

а) матрикс;

б) гомеостаз;

в) органели.

5. Окремі функціональні ділянки цитоплазми з органелами:

а) компартменти;

б) гіалоплазма;

в) матрикс.

6. Система мікротрубочок і мікрониточок, яка виконує опорну функцію:

а) цитоскелет;

б) клітинна стінка;

в) органели.

7. Надцарство організмів, до яких належать бактерії і синьо-зелені водорості:

а) прокаріоти;

б) еукаріоти.

8. Ядерні ділянки зі спадковим матеріалом:

а) матрикс;

б) хромосоми;

в) органели.

9. Організми, які самі здатні утворювати органічні речовини з неорганічних:

а) гетеротрофи;

б) паразити;

в) автотрофи.

10. Спосіб розмноження під час якого дві клітини обмінюються спадковою інформацією:

а) нестатевий;

б) кон'югація;

в) брунькування.

11. Форма існування прокаріоту несприятливих умовах:

а) спори;

б) бактерії;

в) ядро.

12. Надцарство організмів, які мають сформоване ядро:

     а) каріоти;

     б) прокаріоти.

(За кожну правильну відповідь 1 бал.)

                                          

VI. Підсумки уроку

1. Учитель оголошує бали за виконання тестів.

2. Обговорення запитання «Що сподобалося на уроці?»

3. Учні вносять свої пропози­ції щодо організації роботи на наступному уроці.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 9 підручни­ка, дати відповіді на запитання після параграфа.

2. За бажанням: скласти крос­ворд, використовуючи вивчені те­рміни.

Урок № 4

Тема.   Експедиція на плазматичну мембрану.

Мета:

Навчальна: вивчити хімічний склад, молекулярну організацію мем­бран; встановити взаємозв'язок між будовою та функціями клітин­них мембран;

Розвиваюча:розвивати творчу активність та пізнавальні інтере­си учнів; продовжувати формува­ти вміння працювати з підручни­ком

Виховна: формувати етичні стосунки в ко­лективі (взаємодопомогу, добро­     зичливість); сприяти розвитку ін­тересу до вивчення біології; ви­ховувати спостережливість, ста­ранність, працелюбність.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання: підручник, додат­кова література, роздавальний ма­теріал, йод, сіль, крохмаль, паперовий пакетик, хі­мічна склянка, мікрофон.

Терміни і поняття: дифузія, ендоцитоз, фагоцитоз, піноцитоз, плазмодесми,

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1) Добування інформації про будову клітин рослин, тварин і бактерій

На сьогоднішньому уроці ми продовжуємо вивчати будову та функції клітин. Ми вже знаємо, що клітинну будову мають рослини, тварини і бактерії. Які структури входять до складу цих клітин? Що спільного і відмінного є у будові цих організмів? А відповіді на ці запитання ми дамо, провівши таку гру, яка і так називається „Добування інформації про будову клітин рослин, тварин і бактерій” (Є три команди. Кожна команда отримує конверт в якому на окремих листочках є назви структурних компонентів рослин. Перша команда повинна відібрати структурні компоненти характерні для тваринної  клітини, друга для рослинної, третя для бактеріальної).

Дайте відповіді на запитання:

   Які структурні компоненти входять до складу тваринних клітин?               (Запитання до першої команди)

Чим відрізняється рослинна клітина від тваринної?

(Запитання до другої команди)

Які особливості будови бактеріальної клітини?

(Запитання до третьої команди)

Чим пояснити підвищену ступінь організації та упорядкованості клітин еукаріотів?

–  Чим можна пояснити простішу будову клітин прокаріотів порівняно із клітинами еукаріотів?

Чому зазвичай не існує одноклітинних організмів великих розмірів?

   Чому еукаріотичні організми різноманітніші формами ніж прокаріо-тичні?

  Чи проста будова бактерій знижує їх пристосованість до умов навколишнього середовища?

ІІІ . Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Повідомлення учня (виперед­жальне завдання)

1774 рік. Група моряків екіпа­жу корабля, що зупинився біля о. Нова Каледонія, зійшла на бе­рег купити провізії. Але риба, яку вони побачили, мала такий екзо­тичний вигляд, що двоє натуралі­стів взялися її описувати та зама­льовувати. Коли риба в смажено­му вигляді потрапила на стіл, усі вже були ситі, і їсти ніхто не хо­тів. На щастя! Бо, як згодом з'я­сувалося, вона була дуже отруйна і викликала важкі розлади нерво­вої системи. 1950 р. отруту — тетрадоксин — виділили, і досліди­ли, що вона не дає йонам натрію проникати в клітину, а це пору­шує передачу нервового імпульсу.

Проблемні запитання

–  Ось дві молекули глюкози: одна потрапила з природного про­дукту, а друга – зі штучно синте­зованого. Перша молекула легко пройшла крізь мембрани, а друга – застрягла. Чому?

–  Кілька десятиріч тому цілий світ схвилювало трагічне повідом­лення: у жінок, які вживали сно­дійне толідомід, народжувалися діти-каліки. Чому?

– У процесі травлення різноманітні необхідні речовини надходять не в одну клітину, яка знахо­дяться найближче, а в усі, які потребують цих ре­човин. Яким чином це відбувається?

–         При дослідженні мазка крові хворого у лейкоцитах знайдено бактерії. Як вони потрапили в клітину?

ІV.Повідомлення теми та мети уроку.

Щоб відповісти на ці та інші запитання, ми повинні вивчити певні структури клітини, властивості яких і забезпечують наведені процеси.

– Які ж структурні компоненти виконують головну роль у цих процесах?

Із ваших відповідей випливає, що усім клітинам характерна плазматична мембрана.

Чи справді всі клітини покриті мембраною?

Як побудована мембрана живої клітини?

Філософи давнього світу такої проблеми не обговорювали. Се­редньовічна інквізиція не змог­ла знайти для себе жертву серед дослідників цього питання. А че­рез те, що самі клітини – одиниці, з яких побудовано все живе, – були відкриті лише в се­редині XVII століття.

Але ще багато років потому існування оболонки навколо кож­ної клітини піддавали сумнівам.

Уже були розроблені теорії про мембрани, яка вибірково пропус­кає іони та створює різницю по­тенціалів. Уже стверджували, що вона містить жирні молекули ліпідів, а гістологи минулого, див­лячись у світловий мікроскоп, переконували всіх, що «король – то голий!». І на малюнках кліти­ну обводили умовною лінією. Так тривало доти, доки не з'явилися електронні мікроскопи. І відразу виявилося, що «одяг» у клітини все-таки є, але він надто то­ненький.

– Що за одяг у клітини? Який взаємозв'язок між будовою клітинної мембрани та виконува­ними функціями?

Щоб вивчити ці питання ми проведемо експедицію на плазматичну мембрану. Отже тема уроку – „Експедиція на плазматичну мембрану”. Девізом нашого уроку я пропоную взяти китайську мудрість „Скажи мені – і я забуду. Покажи мені – і я запам’ятаю. Дай можливість діяти самому – і я навчуся”. Спробуємо сформулювати мету нашого уроку.

Мета експедиції – відкрити таємниці плазматичної мембрани.

Які ж таємниці ми повинні відкрити? (Учні формують мету уроку: вивчити будову, властивості та функції клітинних мембран, встановити взаємозв’язок між ними).

Для проведення експедиції вибирають керівника.

V. Етап проектування.

Який план роботи пропонує керівник експедиції?

План експедиції.

Зібрати інформацію про плазматичну мембрану.

Вивчити будову плазмалеми.

Вивчити які властивості забезпечує мембрані така її будова.

Вивчити функції мембрани в зв’язку з її будовою і властивостями.

Підведення підсумків експедиції.

VІ. Етап організації виконання плану діяльності.

Учні самостійно вибирають спосіб фіксації нового матеріалу: конспект, опорний конспект, схема, таблиця, план, тези.

Отже, пригадаймо, що нам вже відомо про клітинні мембрани

 (Усі клітини будь-яких організмів (і прокаріотів, і еукаріотів) мають плазматичні мембрани, що вхо­дять до складу поверхневого апарату клітин. В еука­ріотів клітинні мембрани обмежують різноманітні органели і поділяють таким чином цитоплазму на окремі функціональні ділянки – компартменти. Така система внутрішньоклітинних мембран забезпечує одночасний перебіг багатьох несумісних біохімічних про­цесів. Будівельна функція білків, вуглеводів те ліпідів полягає в тому, що вони входять до складу клітин­них мембран.                                                        

Отже, усі клітини сформовані системою мембран, які забезпечують їх нормальне функціонування.)

Оскільки мембрани покривають клітину ззовні і органели, які містяться в клітині їх можна поділити на 2 типи: а) зовнішні, б) внутрішні.

Учитель проводить термінологічну роботу з використанням таблички:

Мембрана від лат. «шкірка», «плівка»

Що ж являє собою ця структура?

Організація клітинних мембран, їх хімічний склад та властивості.

Розглянемо малюнок „Схема будови клітинної мембрани”.

Що зовні нагадує цей малюнок? (Мозаїку.)

Давайте розглянемо, з чого складається ця „мо­заїка”.

Як у мембрані розташовані ліпіди?

Чому ліпіди утворюють подвійний шар?

Дослід №1. Нанесемо каплю олії на поверхню води, тобто на межу вода-повітря. Що спостерігається? (Олія не розчиняється у воді, а утворює плівку, яка частково занурена у воду, а частково виступає над водою. Так відбувається тому, що ліпіди, які входять до складу мембрани є не у чистому вигляді, а в комплексі з фосфорною кислотою (фосфоліпіди). Тобто молекула ліпіду складається з двох частин. Та частина, яка занурюється у воду складається із  залишків фосфорної кислоти (голівки); вона розчиняється у воді і зв’язує, ніби притягує воду (тобто гідрофільна, від грецького хідор – вода і філейн – любить). Друга частина це є залишки жирних кислот (хвости, тобто гідрофобна – від грецького хідор – вода і фобейн – боїться.)

Такі ліпідні плівки утворюється не лише на межі вода-повітря, але й там, де контактують дві водні фази. Наприклад вміст клітини (протопласт) і клітинна оболонка). Тут гідрофобні хвости ліпідних молекул не можуть зближатися ні з протопластом, ні з клітинною оболонкою і тому полярні головки фосфоліпідів орієнтовані назовні та контактують з молекулами води, а неполярні гідрофобні хвости жирних кислот спрямовані один до одного. В результаті утворюється бімолекулярний шар ліпідів.

Бімолекулярна ліпідна плівка не є стійка, її молекули можуть пересуватися, зміщуючи положення. Тоді вона розпадається. Тому на допомогу приходять білки.

Як у мембрані розташовані білки?

Пояснити, що таке внутрішні білки та білки, що перетинають мембрану наскрізь, поверхневі білки.

Як у мембрані розміщені вуглеводи.

Чому модель клітинної мембрани називають клітинно-мозаїчною?

Отже, мембрани мають вигляд сендвіча. Білки це хліб з обох сторін, а масло (подвійний шар ліпідів всередині). Американці так і називають цю систему – сендвіч структурою.

2 . Властивості мембран.

Які властивості забезпечує мембрані така її будова?

Досліди

1) Створюємо своєрідну «мо­дель клітини»: у пакетик від чаю насипаємо сухої кухонної солі і крохмалю. Мішечок зав'язуємо й опускаємо в склянку з чистою во­дою.

Передбачення

– Яких результатів ви очікує­те? (Вода крізь стінки мішечка надходить усередину.) Яку ж властивість виконує мембрана? (Проникливість).

Аналіз

2) У склянку з водою додаємо кілька крапель йоду.

Передбачення

–  Що, на вашу думку, станеть­ся? (Йод проникає всередину «клі­тини».)

Аналіз

– Прокоментуйте побачене. Яке явище допомагає проникнен­ню йоду всередину «клітини»?

Чому розчин йоду не змі­нює колір? (Крохмаль не виходить із клітини).

Із дослідів випливає , що мембрана має такі властивості:

- проникливість, напівпроникливість;

– Які ще властивості характерні плазматичній мембрані?

- впорядкованість;

- еластичність;

- здатність швидко відновлюватись при незначних пошкодженнях.

– Яке значення для клітини має вибірковість проникнення?

3. Функції клітинних мембран у зв'язку з їх будо­вою та властивостями.

Завдання 1.

Ліву половину учні заповнюють під час пояснення вчителя, а праву –самостійно.

Функції клітинної мембрани:

–  відокремлює внутрішнє середовище клітини;

–  розподіляє клітину на компартменти для мож­ливості одночасного перебігу різних процесів;

– захищає від несприятливих впливів;

– бере участь у процесах обміну речовин із на­вколишнім середовищем та між клітинами – транс­порт речовин.

 Яким чином речовини можуть надходити в кліти­ну і виходити з неї?

(Це питання вивчають учні самостійно ділячись на три групи. Перша група вивчає пасивний транспорт, ІІ група – активний, ІІІ група – піноцитоз і фагоцитоз. Кожна група складає схему «Основні механізми транспорту»).

Дайте відповіді на запитання:

– Що таке дифузія?

– Що таке осмос?

Яке явище допомагає проникненню розчину йоду всередину «клітини»  у проведеному нами раніше досліді?

Пояснити пасивний транспорт: за участі рухо­мих мембранних білків-переносників, зміна про­сторової структури білків; без участі енергії; у бік нижчої концентрації

Пояснити активний транспорт: не залежить від концентрації речовин, калій-натрієвий «насос» (ви­користання малюнка-коміксу); витрати енергії.

Пояснити ендоцитоз: фагоцитоз та піноцитоз (за­хоплення їжі, імунітет). Що є спільного і відмінного між цими процесами?

–        Які ще функції виконує плазматична мембрана?

-  забезпечує імунітет;

-  Мембранні білки – ан­титіла зв'язують антигени – захисна реакція;

-  розміщує на собі певні структури (ферменти, пігменти, рибосоми та ін.).

-  Багато ферментів зв'я­зані з плазматичними мембранами або мембрана­ми окремих органел (мітохондрій, пластид тощо).

-  Деякі ферменти беруть участь у транспортуванні речовин через мембрану забезпечують обмін ре­човин).

-  перетворення енергії;

-  міжклітинні контакти.

Завдання 2. Поміркуй над результатом досліду

Зустрічі та контакти на клітинному рівні були на­стільки загадковими, що вчені ви­рішили простежити їх крок за кро­ком. Апарат уповільненої зйомки увічнив події в чашці, де на по­живному середовищі жили шкір­ні, хрящові, ниркові та печінкові клітини. Коли цей фільм проде­монстрували зі звичайною швид­кістю, героїні фільму почали сти­катися, розходитися, знову стика­тися. Ніхто нікого не притягував і не підштовхував, але, як тільки дві печінкові або ниркові кліти­ни зустрічалися, вони відразу зчіплювалися і завмирали на місці. Потім до них приєднувала­ся третя, четверта... А поруч зби­ралися хрящові, біля них амфі­театром розташовувалися ниркові. Ніби з хаосу виростали чу­дові живі споруди. У кінці фільму клітини розмістилися за прина­лежністю.

Дивовижно! Випадково зустрі­лися, впізнали одна одну, ніколи не помилилися і не з'єдналися з чужою...

Так і в житті. Кожної години, кожної хвилини життя творить непомітне диво: загоюється рана, зростаються уламки кісток, рос­туть м'язи, нирки...

Про це просто говорити, але як важко осягнути. Хто ж дав кліти­нам сигнал до об'єднання, хто навчив їх з'єднуватися тільки між собою і відмежовуватися від випад­кових супутників – м'язових во­локон, сполучної тканини? Яким чином вони розпізнавали подібних собі.

Клас ділиться на 3 групи і готує обґрунтовані відповіді на ці запитання.

Основні ідеї, які висунули в групах.

1 група.

Потрапивши в однакові умови існування, клітини мають однаково поводитися. Але ці клітини відрізняються будовою і функціями. Тому поведінка їхня різна. Їх поведінкою керує ДНК через плазматичну мембрану. У плазматичні мембрані є якісь речовини, які подають сигнали до об’єднання подібних за будовою клітин і утворення тканин. На нашу думку таку функцію виконують сигнальні білки.

2 група.

Якось чином клітини печінки, нирок та шкіри розпізнають одна одну. На нашу думку цим процесом керують хромосоми. Вони змушують клітин розпізнавати подібні за будовою і функціями, парують їх. Але ця інформація передається якимись речовинами, які входять до плазматичної мембрани. Ми знаємо, що крім структурних і транспортних білків є ще сигнальні білки, білки-ферменти, білки-антитіла. Із цих груп білків найбільша роль у пізнаванні подібних клітин належить сигнальним білкам.

3 група.

Клітини, однакові за будовою і функціями, виділяють однакові сигнали, які можуть бути у вигляді електричних імпульсів. Ці сигнали розпізнаються якимись ре­човинами, умовно назвемо їх «очі». Клітини, однакові за будовою, по­чинають збиратися докупи, бо «гур­том добре і батька бити». Така по­треба відбувається під впливом умов навколишнього середовища (по­живне середовище чашки), а керу­ють всім процесом хромосоми.

-  сигнальна: сприймає інформацію з навко­лишнього середовища; передає збудження. Мем­бранні сигнальні білки змінюють свою конфі­гурацію, передаючи збудження на сусідні струк­тури;

VІІ.Узагальнення та систематизація знань.

З метою узагальнення та сис­тематизації знань учитель пропо­нує:

1. Відповісти на проблемні за­питання, сформульовані на етапі мотивації навчальної діяльності.

2. Заповнити таблицю «Функ­ції біологічних мембран».

VIІІ. Підсумки уроку.

Учитель ставить запитання і

передає мікрофон учням, які по черзі відповідають на них:

– Що вам найбільше сподо­балося під час роботи на уроці?

– Чи досягали очікуваних ре­зультатів особисто ви? клас у ці­лому?

– Чому ви так вважаєте?

– Над якими навичками, вмін­нями, на вашу думку, ще необхід­но попрацювати?

Учитель використовує метод цінування.

IХ. Домашнє завдання.

Вивчит § ; окремі учні (на бажання) можуть підго­тувати повідомлення про калієво-натрієвий насос.

Розв’язати біологічну задачу:

1. Люди роблять татуювання, вводячи під шкіру фарбу. Як називається процес поглинання фарби клітинами шкіри? Чому татуювання залишається на все життя?

Урок № 6

                 

Тема.             Поверхневий апарат клітини.

Мета:  

Навчальна: вивчити хімічний склад поверхневого апарату клітини; встановити спільні та відмінні ознаки у будові поверхневого апа­рату прокаріот та еукаріот; з'ясу­вати функції надмембранних та підмебранних комплексів;

 Розвиваюча:  формувати вміння працювати з підручником, порівнювати, уза­гальнювати, робити висновки.

Виховна:  формувати етичні стосунки в ко­лективі ; сприяти розвитку ін­тересу до вивчення біології; ви­ховувати спостережливість, ста­ранність, працелюбність.

Тип уроку:   комбінований.

Основні терміни і поняття:    клітинна стінка, глікокалікс, мікронитки, мікротрубочки, плазмоліз, деплазмоліз.                                           

Хід уроку

І.Організаційний етап.

2. Актуалізація опорних знань

1) Фронтальна бесіда за запи­таннями

1. Які речовини входять до складу клітинної мембрани?

2. Що становить собою рідин­но-мозаїчна модель будови біоло­гічних мембран?

3. Які функції виконує клітин­на мембрана?

4. Як транспортуються речови­ни через плазматичну мембрану?

5. Що таке «фагоцитоз» та «піноцитоз»?

6. Що спільного та відмінного між цими процесами?

7. Охарактеризуйте механізм роботи калієво-натрієвого насоса.

(Виступає учень з повідомленням.)

8. Які структури в клітинах прокаріот і еукаріот можуть бути розташовані над плазматичною мембраною і під нею?

2) Для засвоєння знань біологічних термінів пропонується виконати вправу «Знайдіть пару»

Завдання. Поєднайте складові частини слова, якщо знаєте походження термінів.

Наприклад:

І варіант: цито-; піно-; фаго-; -логія; -цитоз; -плазма; -лема.

ІІ варіант: ос-; ди-; гліко-; ендо-;- калікс; -мос; -фузія; -ендоцитоз.

3. Мотивація навчально-пізна­вальної діяльності

Учитель. Сучасна мода диктує: одяг має бути багатошаровим. На сорочку одягають тоненьку коф­тинку, потім теплішу кофтину, а зверху можна ще щось накинути. Клітини організмів не відстають від вимог світу моди. Зовні від ліпідних шарів із білками, що плавають в них розміщується зба­гачена вуглеводами зона, яку на­зивають клітинною стінкою, або глікокаліксом.

Проблемне запитання

– Який «одяг» має клітина, наскільки вона надійна та поліфункціональна?

ІІ. Етап визначення теми і мети.

Учитель разом з учнями визначає тему і мету уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

(Учитель разом з учнями, вико­ристовуючи підручник, складає на дошці схему будови поверхневого апарату клітин.)

1. Надмембранні комплекси.

Учитель. Розгляньмо ваші са­моробні макети клітин різних організмів.

Рослинні клітини подібно клітинам прокаріот і грибів за­мкнені в порівняно тверду клітин­ну стінку. Матеріал для побудови цієї стінки виробляє сама замк­нена в неї жива клітина (прото­пласт).

Скориставшися підручником, з'ясуємо хімічний склад клітин­ної стінки різних організмів.

(Учні працюють групами: 1-а група – досліджує клітинну стінку рослин; 2-а група – грибів; 3-я гру­па – прокаріот. Далі відбувається обмін думками з одночасним запов­ненням у зошитах таблиці 4.)

Таблиця 4

Будова клітинних стінок організмів

Рослини	Гриби	Прокаріоти
целюлоза і геміцелюлоза, різні матриксні речовини (ліпіди, білки, двооксид силіцію, солі кальцію)	хітин, різні матриксні речовини (пігмент меланін, амінокислоти, фосфати)	У більшості високомолекулярна сполука – муреїн, інші речовини (білки, сполуки ліпідів з полісахаридами)

Зверніть увагу на найтиповіші компоненти клітинних стінок: у рослин – целюлоза, або клітко­вина, у грибів – хітин.

– Що вам відомо про целю­лозу?

Інформація учня.

Це природний полімер. Целю­лоза – біла волокниста речови­на, не розчинна ані у воді, ані в органічних розчинниках. Інший компонент клітинної стінки рос­лин – лігнін, який є найпошире­нішим після целюлози полімером рослинної клітини. Лігнін збільшує твердість оболонки і зде­більшого міститься в клітинах, які виконують опорну або механічну функцію.

– А що вам відомо про хітин?

Інформація учня.

Це полісахарид, який як і це­люлоза в рослин і деяких грибів надає твердості та міцності клітинним стінкам. До того ж у деяких тварин (членистоногих) хітинове покриття виконує роль зовнішнього скелета.

Зрозуміло, що домінуюча роль целюлози і хітину в клітинних стінках рослин і грибів обмежує рухливість їх клітин.

Муреїн у складі клітинної стінки прокаріот надає їм спе­цифічної твердості, саме тому їм не притаманний фагоцитоз.

– Виходячи з будови клітин­ної стінки рослин, грибів і про­каріот, спробуйте встановити її функції.

Функції клітинної стінки:

• захисна;

• опорна;

• транспортна.

– Як називається «верхній одяг» тваринної клітини?

(Учні використовують самороб­ний макет тваринної клітини).

Глікокалікс побудований з полівуглеводу – глікогену або тва­ринного крохмалю. Глікоген – білий аморфний порошок, добре розчиняється навіть у холодній воді. Під час розчинення він утворює колоїдні розчини.

– Порівняйте розчинність глікогену та целюлози, зробіть висновок про характер рухливості тваринних клітин.

Висновок. Розчинність компо­ненту глікогену не обмежує рух­ливості тваринних клітин.

2. Підмембранні комплекси.

– А чи має клітина скелет? Простір між ядром і внутріш­ньою поверхнею клітинної мем­брани має розвинену впорядкова­ну структуру. По-перше, він пе­регороджений і поділений на різноманітні відсіки за допомогою внутрішньо-клітинних мембран, які забезпечують організацію хімічної активності клітини. По-друге, внутрішньоклітинний простір заповнений різними філаментами – нитковидними білко­вими молекулами, які утворюють цитоскелет, або клітинний матрикс. За діаметром цих волокон їх ділять на три системи: мікро-трубочки, мікрофіламенти, або мікронитки, і проміжні філаменти. Перші два типи волокон до­сить однорідні, а склад останнь­ого – в різних клітинах із різних утворень. їх функції пов'язані з рухом клітин або з внутрішньо­клітинним рухом, а також зі здатністю клітин підтримувати свою форму.

Порівняймо основні компо­ненти підмембранних комплексів.

(Розповідь учителя супрово­джується заповненням учнями у своїх зошитах таблиці 5.)

Таблиця 5

                           Підмембранні комплекси клітин

Ознака	Мікро трубочки	Мікронитки (мікрофіламенти)
Розмір	d = 10-25 нм	d = А—7 нм
Домінантний білковий склад	Тубулін	Актин, міозин
Властивості	Полярність, лабільність	Полярність, лабільність
Функції	Участь у формуванні веретена поділу клітин; внутрішньоклітинний транспорт речовин, складові війок та джгутиків	Участь у зміні форми клітини; підтримання певного положення певної органели, молекули біополімерів

Установіть спільні ознаки мікротрубочок і мікрониток.

Висновки учнів

У мікрониток і мікротрубочок багато спільного:

– до складу входять глобу­лярні білки;

– полярність структур, що забезпечується певною орієнта­цією їх асимет-ричних одиниць;

– лабільність білків дає мож­ливість їм швидко збиратися і розбиратися, забезпечуючи утворення і руйнування певних тимчасових структур або їх пе­ресування.

ІV. Закріплення та осмислення вивченого матеріалу

(Розв'язування цитологічних задач.)

1. Хітин – структурний поліса­харид, який є основою клітинних стінок грибів, покривів членисто­ногих. У якого з відомих вам полі­сахаридів подібна будова? У чому виявляється ця подібність?

2. Два студенти оперували жабу. Для попередження висихання вони змочували оголені внутрішні орга­ни тварини 9% розчином кухонної солі. Однак внутрішні органи по­чали зморщуватися, і жаба загину­ла. Якої помилки припустилися студенти? Що сталося з органами жаби? Чому тварина загинула?

V. Домашнє завдання

. Вивчити  §.

Урок № 7

Тема уроку:   Узагальнення та систематизація знань учнів.

    

        Мета:   систематизувати й узагальнити знання учнів з теми; перевірити й оцінити рівень за­своєння матеріалу, біологічних понять; розвивати навички пись­мової відповіді, самоаналізу, са­моконтролю.

       Тип уроку:  урок контролю й корекції знань учнів.

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

І.організаційний етап.

1. Перевірка знань.

Варіант 1

Початковий рівень

1. У клітині бактерій є основні органели:

а) мітохондрії;

б) ядро;

в) рибосоми.

2. Макромолекули транспортують­ся із клітини за допомогою:

а) полегшеної дифузії;

б) ендоцитозу;

в) екзоцитозу;

г) активного транспорту.

3. Поверхневий апарат кліти­ни виконує функції:

а) транспортну;

б) енергетичну;

в) збереження інформації.

4. Чи всі клітини еукаріот ма­ють мітохондрії:

а) так;

б) ні?

5. Хлоропласти містяться у клітинах:

а) рослин;

б) тварин;

в) грибів.

6. На поверхні мембрани незернистої (гладенької) ендоплаз­матичної сітки рибосоми:

а) є;

б) немає.

(За кожну правильну відповідь 0,5 бала)

Середній рівень

1. Вкажіть риси будови і процесів життєдіяльності, притаманні клітинам бактерій:

а) автотрофи;

б) гетеротрофи;

в) деякі мають хлорофіл у цитоплазмі;

г) мають хлоропласти;

д) мають ядро;

е) мають целюлозну оболонку;

є) здатні рухатися.

2. До фагоцитозу здатні клітини:

а) бактерій;

б) рослин;

в) грибів;

г) тварин.

3. До складу системи одно-мембранних органел клітини вхо­дять:

а) мітохондрії;

б) комплекс Гольджі;

в) клітинний центр;

г) лізосоми;

д) ендоплазматична сітка.

(За кожну правильну відповідь 1 бал)

Достатній рівень

1. Заповніть таблицю «Порівняль­на характеристика клітинних структур рослин і грибів» (див. табл. 6).

Таблиця 6

Порівняльна характеристика клітинних структур рослин і грибів

Структури клітини	Рослини	Гриби
Клітинна стінка
Хлоропласти
Ядро
Цитоплазма

2. Чим колоніальні організми від­різняються від одно- та багатоклітин­них організмів?

(За кожну правильну відповідь 0,5 бала)

Високий рівень

У прокаріотів спадковий мате­ріал представлений кільцевою молеку­лою ДНК. Чому її не можна назвати хромосомою? Відповідь обґрунтуйте.

(За кожну правильну відповідь 3 бали)

Варіант 2

Початковий рівень

Виберіть правильні відповіді:

1. Цитологію було започатковано у столітті: а) XVIII; б) XVII; в) XIX; г) XX.

2. Те, що клітина розмножується шляхом поділу, довів:

а) Р.Гук;

б) М.Шлейден;

в) Т.Шванн;

г) Р.Вірхов;

д) К.Бер.

3. Термін «клітина» запропонував у XVII ст.:

а) Р.Гук;

б) М.Шлейден;

в) Т.Шванн;

г) Р.Вірхов;

д) К.Бер.

4. Еукаріоти за будовою:

а) завжди одноклітинні;

б) завжди багатоклітинні;

в) одно- і багатоклітинні.

5. Активний транспорт відбувається:

а) за градієнтом концентрації;

б) проти градієнта концентрації;

в) незалежно від градієнта концентрації.

6. Чи всі клітини мають мембрани:

а) так;

б) ні?

(За кожну правильну відповідь 0,5 бала)

Середній рівень

1. Вкажіть риси будови і процесів життєдіяльності, притаманні рослинним клітинам:

а) автотрофи;

б) гетеротрофи;

в) мають хлорофіл у цитоплазмі;

г) мають хлоропласти;

д) мають ядро;

е) мають целюлозну стінку; є)здатні рухатися;

ж) більшість не здатні рухатися.

2. Визначте рівень організації найпростіших:

а) молекулярний;

б) клітинний;

в) організмовий;

г) надорганізмовий.

3. Глікокалікс поверхневого апарату клітини виконує функцію:

а) захисну;

б)транспортну;

в) енергетичну;

г) сигнальну;

д) зумовлює взаємодію суміжних клітин.

(За кожну правильну відповідь 1 бал)

Достатній рівень

1. Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика будови клітин про­каріотів і еукаріотів».

Порівняльна характеристика будови клітин прокаріотів і еукаріотів

Структури клітини	Прокаріоти	Еукаріоти
Клітинна стінка
Цитоплазма
Ядро
Хлоропласти

2. Як відбувається обмін речовин між клітиною і зовнішнім середовищем?

(За кожну правильну відповідь 1,5 бала)

Високий рівень

1. Чому клітину називають структурною і функціональною одиницею живого?

(Відповідь обґрунтувати)

(За правильну відповідь 3 бали)