7 клас

Тема уроку: Молюски. Різноманітність молюсків

Мета уроку: 

Навчальна:дати загальну характеристику молюскам, ознайомити учнів з особливостями зовнішньої і внутрішньої будови, з процесами життєдіяльності молюсків у зв’язку із середовищем існування; формувати вміння і навички роботи з підручником, схемами;

Розвиваюча: удосконалювати вміння і навички роботи з природними об’єктами; Виховна:виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1.   Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

2.   Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Ці тварини — природні компоненти, які постійно є довкола нас. Деяких із них ми бачимо постійно, у садах і лісах, на полях та городах, інших — лише у відповідних екологічних умовах: у річках та озерах, у морі і на його узбережжі.

Первісні люди виготовляли з них ножі, наконечники для стріл та списів, скребки тощо. Дещо пізніше використовували для зберігання рідин або сипучих матеріалів.

Окрім того, з них виготовляли прикраси. А ще не так давно — триста років тому — їх використовували як гроші.

Запитання до учнів:

— Про яку тварину йдеться? Яку частину тіла цієї тварини використовували люди? (Молюски, черепашки.)

3.   Актуалізація опорних знань учнів

«Асоціативний кущ»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «молюски». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: мають черепашку, тверді, м’які, слизькі,різнокольорові, повільно рухаються, водяні, наземні тощо.

Узагальнення результатів.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4.   Засвоєння нового матеріалу

1. Загальна характеристика молюсків. Ознаки будови, які відрізняють молюсків з-поміж інших тварин

Розповідь учителя

Відомо понад 130 тис. сучасних видів молюсків, з них в Україні — понад 600 видів. Одні з них живуть у морях чи прісних водоймах, інші — на суходолі. Серед молюсків є хижаки, рослиноїдні види, форми, що живляться, відфільтровуючи з води поживні частки, а також паразити тварин. Більшість молюсків повільно повзає або веде прикріплений спосіб життя, проте є такі молюски, які добре плавають і можуть розвивати значну швидкість.

(Проектування зображення на екран або використання його як роздавальний матеріал.)

Завдання для учнів:

— Розгляньте зображення та визначте спільні ознаки, які характерні для цих тварин.

Очікувана відповідь учнів:

Тіло несегментоване, більшість мають захисну черепашку, двобічносиметричні (деякі види асиметричні), більшість видів мають голову.

Розповідь учителя

Тіло більшості молюсків складається з голови, тулуба та ноги. Нога являє собою виріст черевної стінки тулуба і служить для пересування, ловлі здобичі, прикріплення, закопування в ґрунт. Характерна особливість молюсків — наявність черепашки. Із внутрішнього боку до черепашки прилягає шкірна складка — мантія. Простір між мантією і тілом називається мантійною порожниною. У порожнині знаходяться зябра, а також у неї відкриваються отвори органів виділення та анальний отвір.

Розповідь учителя та складання опорного конспекту

•   Кровоносна система незамкнена, складається із серця (два- або трикамерного) та судин.

•      Органи дихання — зябра (у водяних видів) та легеня у наземних видів і деяких водних (наприклад, ставковика великого).

•      Наявність у багатьох молюсків радули, або тертки, призначеної для захоплення і перетирання їжі.

•      Органи виділення — нирки (у більшості видів нирка одна, у деяких — дві).

•      Нервова система розкидано-вузлового типу.

•      Більшість — гермафродити, є роздільностатеві види.

2.     Різноманітність молюсків. Черевоногі молюски. Особливості зовнішньої будови та процесів життєдіяльності, зумовлені пристосуванням до середовища існування

Розповідь учителя (демонстрація таблиці «Тип Молюски. Клас Черевоногі» або проектування зображення на екран)

Черевоногі молюски об’єднують близько 85 тис. видів, представники яких мають розміри від кількох міліметрів до 7–15 см. У більшості видів черепашка закручена в спіраль і вкриває все тіло. У слимаків вона маленька і частково або повністю накрита виступаючою мантією. У деяких видів черепашка повністю редукована.

Нога, як правило, розвинена добре і служить органом пересування. У багатьох черевоногих молюсків задня частина ноги має рогову кришечку, яка щільно закриває устя, коли молюск ховається в черепашку.

Самостійна робота учнів з підручником

Запитання до учнів:

— Які пристосування є в черевоногих молюсків для полегшеного пересування?

Очікувана відповідь учнів:

Рясний слиз, що виділяється шкірними залозами ноги, полегшує плавне ковзання.

Розповідь учителя

Черевоногі пристосувалися до надзвичайно різноманітних умов існування. Вони заселили прибережні зони океанів, морів та їхні глибини (рапани), прісноводні водоймища (ставковики), частина видів пристосувалася до життя на суші (виноградний слимак, слизні), заселивши навіть пустелі та вершини гір. У наземних форм захистом від несприятливих умов середовища (посухи, холоду) служить затягування отвору черепашки плівкою слизу, який твердне на повітрі. Органами дихання в прісноводних і наземних видів є легені.

Наземні молюски мають на голові дві пари щупалець (органи дотику); на кінцях однієї з них розташовані очі (виноградний слимак). У прісноводних форм очі знаходяться біля основи єдиної пари щупалець. Їжа черевоногих надзвичайно різноманітна: планктон, водяні та наземні рослини, черви, ракоподібні, інші молюски.

Повідомлення учнів про рапану.

Це цікаво

•      Черевоногі молюски роду Конус є хижаками, що полюють на коралових риб. З-під черепашки молюск висовує довгий хоботок, і, як тільки риба підпливе ближче, миттєвим ударом він пробиває луску і шкіру й впорскує отруту, що вбиває рибу, а тоді спокійно, не кваплячись, поїдає мертву жертву. Для людей кожний третій контакт із конусом закінчується смертельним випадком від паралічу.

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів:

— Які особливості внутрішньої будови черевоногих молюсків указують на пристосування їх до середовища життя?

(Обговорення відповідей учнів.)

Додаткові запитання до учнів:

— Які особливості будови водяних молюсків рятують їм життя, коли немає води?

— Учені стверджують, що предки ставковика жили на суходолі. Доведіть це.

«Словникова робота»

Запис термінів та їхніх значень у зошит (або словник):

•      мантія;

•      устя;

•      черепашка;

•      мантійна порожнина.

3.     Різноманітність молюсків. Двостулкові молюски. Особливості зовнішньої будови та процесів життєдіяльності, зумовлені пристосуванням до середовища існування

Розповідь учителя (демонстрація таблиці «Тип Молюски». Клас Двостулкові» або проектування зображення на екран)

Двостулкових молюсків налічується близько 20 тис. видів, більшість з яких мешкають у морях і лише деякі заселили прісні води.

Черепашка двостулкових складається з двох стулок, сполучених еластичною зв’язкою. Кожна стулка зсередини вкрита мантією. У разі небезпеки молюск закриває черепашку. Це здійснюється завдяки роботі м’язів-замикачів. Для збільшення сили скріплення стулок на кожній з них часто є безліч зубчиків (замок).

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання:

— Як відбувається рух жабурниці у просторі?

Очікувані відповіді учнів:

За допомогою сплощеної ноги молюск може повільно повзати по дну водойми. Багато видів двостулкових закопуються в пісок. Деякі види не здатні до руху, вони приростають до підводних предметів однією зі стулок (наприклад, устриці) або приклеюються до них спеціальними клейкими нитками (дрейсена, мідії).

Не всі двостулкові ведуть малорухомий спосіб життя. Морські гребінці здатні плавати в товщі води, із силою відкриваючи й закриваючи стулки черепашки.

Розповідь учителя

Голова і пов’язані з нею органи чуття редуковані. Відсутня також глотка, слинні залози, тертка. У мантійній порожнині двостулкових розташовані зябра, які постійно омиваються потоком води. Вода надходить у порожнину крізь трубкоподібний виріст мантії — ввідний сифон, а видаляється крізь вивідний сифон.

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів:

— Які особливості внутрішньої будови двостулкових молюсків указують на пристосування їх до середовища життя?

(Обговорення відповідей учнів.)

Слово вчителя

Послухайте загадку

Ми чарівні скриньки.
На морському дні живемо,
Коли до нас піщинка потрапляє,
То назад вже не вертає.
Одягається, прикрашається,
На чарівну принцесу перетворюється,
Яка Перлиною називається.
Відгадайте, не зволікайте, як ці чарівні
Скриньки називаються.

(Перлівниці.)

Чи знаєте ви, що молюски, зокрема двостулкові (перлівниці), можуть утворювати перлини? Як саме це відбувається, ми з вами й розглянемо.

Повідомлення учня про утворення перлин, устриці та тридакну.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова мушлі черевоногих та двостулкових молюсків.

Мета: дослідити особливості будови мушлі молюсків різних класів.

Обладнання: мушлі молюсків: беззубки, ставковика, виноградного слимака тощо.

Хід дослідження

1.     Розгляньте мушлі черевоногих молюсків. Знайдіть основні частини мушлі: устя, завитки, верхівку.

— Розгляньте внутрішню поверхню мушлі і визначте її колір.

— Чому мушлі ззовні і всередині мають різний колір?

2.     Розгляньте мушлі двостулкових молюсків. Знайдіть передній (притуплений) та задній (загострений) кінці мушлі.

— Дослідіть стулку мушлі ззовні. Знайдіть верхівку на верхній частині спинної поверхні стулки.

— Розгляньте зовнішній роговий шар мушлі. Якого він кольору?

— Знайдіть на поверхні мушлі місця, де роговий шар стерся. Ви побачите фарфоровий шар, який формується із пластинок вапна (кальцій карбонату) та має матово-білий колір.

— Розгляньте мушлю з внутрішнього боку. Який колір вона має?

3.     Встановіть ознаки подібності і відмінності в будові мушлі черевоногих і двостулкових молюсків.

Це цікаво

•      У Японії устриць розводять штучно, починаючи із XVII ст.

•      Перлини найчастіше з’являються в устрицях (на узбережжі Японії).

•      У XVIII–XIX ст. у Великій Британії устриць продавали так дешево, що їх купували в основному бідняки.

•      Час утворення перлини може тривати від семи місяців до семи років.

•      Молюск корабельний черв’як дістав свою назву через червоподібну форму тіла, яке сягає завдовжки 10 см. Своєю загостреною черепашкою, розташованою на передньому кінці тіла, він проробляє ходи у дерев’яних днищах кораблів і човнів, різних спорудах, розташованих у воді.

5.         Узагальнення і закріплення знань

5.1.            «Закінчи речення».

1.   Тіло більшості молюсків укрите … (черепашкою).

2.   Зверху тіло молюсків укрите спинною шкіряною складкою — … (мантією).

3.   Між тілом молюска і складкою шкіри розміщена — … (мантійна порожнина).

4.   У більшості водяних молюсків органи дихання — … (зябра).

5.   Органи дихання наземних молюсків представлені … (легенями).

6.   Двостулкові молюски закривають черепашку за допомогою … (м’язів-замикачів).

7.   Вода надходить до мантійної порожнини двостулкових молюсків через … (ввідний сифон).

8.   Вода видаляється з мантійної порожнини двостулкових молюсків через … (вивідний сифон).

5.2.            «Творча лабораторія».

З’ясуйте позитивне і негативне значення черепашки для молюсків.

— Куди поділася черепашка голого слимака? А можливо її й не було?

5.3.  «Снігова куля».

Учитель пише на дошці поняття, а учні називають по одному слову, що його стосується. Повторювати слова не можна. Слова записуються напроти терміна, а потім один учень узагальнює їх.

Наприклад: мушля, устя, нога, голова тощо.

6.         Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

Я знав	Я дізнався

   7.   Домашнє завдання

Вивчити параграф

1.       Скласти кросворд на тему «Молюски».

Тема уроку: Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання, їх різноманітність та функції. Значення процесів дихання для вивільнення енергії в клітині

Мета уроку: 

Навчальна: розширити, поглибити знання учнів про будову органів дихання тварин, установити їх зв’язок з функціями, показати значення газообміну в легенях і тканинах, звернути увагу на значення дихання для підтримання життєдіяльності, показати, як відбувається ускладнення дихальної системи у тваринному світі — від найпростіших до вищих тварин;

Розвиваюча:розвивати вміння порівнювати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати вміння працювати в групах;

Виховна : виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Хід уроку

Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

2.   Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.  Індивідуальна робота учнів за картками (роздавальний матеріал).

2.2.   «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю, «–» — не вірю.

Чи вірите ви, що…

1)   тварини належать до гетеротрофних організмів?

2)   наскрізна травна система закінчується анальним отвором.?

3)   довжина кишечнику рослиноїдної та хижої тварини однакова?

4)   їжа рослинного походження перетравлюється швидше?

5)   неперетравлені рештки у тварин з ненаскрізною травною системою виділяються через рот?

6)   до переднього відділу травного каналу належать: ротова порожнина, стравохід, глотка?

7)   травна система складається з травної трубки і травних залоз?

8)   дощовий черв’як має наскрізну травну систему?

9)   для одноклітинних тварин характерне внутрішньоклітинне травлення?

10) для гідри характерне порожнинне і внутрішньоклітинне травлення?

11) до фільтраторів належать черевоногі молюски?

12) зовнішнє травлення властиве павукам?

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
+	+	–	–	+	+	+	+	+	+	–	+

2.3.            «Тести для друга».

Учні обмінюються тестовими завданнями, складеними вдома, і виконують їх.

2.4.            «Мозковий штурм».

— Які переваги має наскрізна травна система перед ненаскрізною?

2.5.  «Термінологічне лото».

На дошці прикріплені аркуші з номерами, на зворотному боці яких записані терміни. Учні виходять до дошки, вибирають аркуш і дають визначення терміну.

Наприклад: живлення, травлення, наскрізна травна система, ненаскрізна травна система, порожнинне травлення, внутрішньоклітинне травлення, мембранне травлення.

2.6.  «Хрестики-нулики».

1.     Відшукайте пряму лінію по горизонталі, вертикалі чи діагоналі з тварин, які належать до однієї групи за способом живлення.

1 бичачий ціп’як	2 вовк	3 ставковик малий
4 аскарида	5 синиця	6 жабурниця
7 гострики	8 лебідь	9 ящірка прудка

Відповідь: 1–4–7 (паразитичні організми).

2.     Відшукайте пряму лінію по горизонталі, вертикалі чи діагоналі з тварин, які належать до однієї групи за типом травної системи.

1 дощовий черв’як	2 каракурт	3 гідра
4 жаба озерна	5 аурелія	6 мокриця
7 печінковий сисун	8 кріт	9 куріпка

Відповідь: 3–5–7 (організми з ненаскрізною травною системою).

3.         Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблемного питання

Ученими було встановлено, що ссавці споживають різну кількість кисню, наприклад землерийка при масі тіла 3,5 г споживає 7–10 мл кисню на 1 г маси тіла за 1 год; заєць масою 1,6 кг — 0,96 мл, тюлень масою 26 кг — 0,22–0,34 мл, верблюд масою 170–330 кг — 0,03–0,04 мл. Так само неоднаковою є й кількість дихальних рухів за хвилину: у коня вона дорівнює 8–16, у щура — 100–150, у миші — близько 200.

Із цих показників слідує, що споживання кисню залежить від розмірів тварин: чим більшою є тварина, тим менше вона споживає кисню. Чому так відбувається? На це питання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4.   Засвоєння нового матеріалу

1.     Дихання та газообмін у тварин. Значення процесів дихання для вивільнення енергії в клітині

Розповідь учителя

В основі дивовижної, збалансованої діяльності всіх систем тваринного організму лежить використання тієї енергії, яка виділяється при окисненні поглинутої та засвоєної їжі. Для цього необхідна постійна наявність кисню у клітинах і тканинах. Кінцевими продуктами окиснення речовин в організмі тварин є вода та вуглекислий газ. Вода потім використовується організмом для його потреб. А от вуглекислий газ необхідно постійно видаляти з організму.

Запитання до учнів:

— Як називається складний безперервний біологічний процес, унаслідок якого живий організм із зовнішнього середовища споживає кисень, а виділяє вуглекислий газ та воду? (Дихання.)

Дихання як біологічний процес являє собою розщеплення органічних речовин (за допомогою кисню — аеробне; у безкисневому середовищі — анаеробне) з метою отримання енергії, необхідної для життєдіяльності.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, який тип дихання був першим з погляду еволюції?

— Коли виникло аеробне дихання?

Очікувана відповідь учнів:

Аеробне дихання виникло, коли в атмосфері в результаті життєдіяльності фотосинтезуючих організмів з’явився вільний кисень. До цього живі істоти використовували анаеробні, безкисневі джерела енергії.

Розповідь учителя

Дихання не можливе без газообміну.

— Що таке газообмін?

— За допомогою якого фізичного явища відбувається газообмін? (Дифузії.)

2.     Органи дихання, їх різноманітність та функції

Розповідь учителя

У процесі еволюції різні групи тварин, як тих, що живуть у воді, так і тих, що живуть на суходолі, виробили декілька типів органів і систем дихання, у кожному випадку пристосованих до певних умов.

Запитання до учнів:

— Які органи дихання характерні для мешканців водойм?

Очікувана відповідь учнів:

Органи дихання у мешканців водойм (ракоподібних, молюсків, риб тощо) — це зябра — тонкостінні вирости, які омиваються водою.

— Що є умовою газообміну через зябра?

Очікувана відповідь учнів:

Умовою газообміну через зябра є їхня зволоженість, тому на суходолі ці органи дихання функціонувати не можуть.

— Які органи дихання характерні для мешканців суходолу?

Очікувана відповідь учнів:

Органи дихання мешканців суходолу представлені:

1)    трахеями (комахи, павукоподібні),

2)    легеневими мішками (деякі павукоподібні),

3)    легенями (наземні хребетні тварини).

Проектування зображення  дихальної системи різних груп тварин на екран.

Розповідь учителя

Але як би не був побудований орган дихання, він повинен відповідати низці загальних вимог:

1)    мати тонкі стінки, які не перешкоджатимуть дифузії газів;

2)    завжди бути вологим, щоб не перешкоджати розчиненню кисню і вуглекислого газу у воді;

3)    добре забезпечуватися кров’ю або мати контакт з позаклітинними рідинами, що омивають клітини.

Робота в групах

Завдання групам для самостійного опрацювання:

I група — Як відбувається газообмін за рахунок дифузії?

II група — Як відбувається дихання за допомогою зябер?

III група — Як відбувається трахейне дихання?

IV група — Як відбувається легеневе дихання?

Презентація результатів самостійної роботи I групи

Газообмін за рахунок дифузії

Одноклітинні організми, або найпростіші (амеба, інфузорія-туфелька), не мають спеціальних органів дихання. Газообмін у них відбувається за рахунок дифузії внаслідок безпосереднього проникнення газів через поверхню клітини. У результаті процесу дихання, який відбувається в мітохондріях клітин, концентрація кисню в цитоплазмі знижується. Тому кисень проникає до клітини з навколишньої води, де його концентрація вища. Цей процес називають дифузією. Концентрація ж вуглекислого газу у клітині, навпаки, стає вищою, і він виходить назовні, у воду. Газообмін за рахунок дифузії притаманний також і для нижчих багатоклітинних тварин, наприклад для губок, кишковопорожнинних (гідра, медузи, корали), плоских (планарія молочно-біла) тощо.

Презентація результатів самостійної роботи II групи

Дихання за допомогою зябер

Багатоклітинні організми, які живуть у воді, дихають зябрами — тонкостінними виростами або зморшками, вкритими тонкою шкірою, яка має проникність. Уперше справжні зябра з’являються в багатощетинкових кільчастих червів — у вигляді тонких ниткоподібних або гребінчастих виростів на голові або на примітивних кінцівках — параподіях. Серед хребетних тварин зовнішні зябра трапляються лише в деяких риб, хвостатих амфібій та пуголовків багатьох жаб і ропух. У більших за розмірами і більш рухливих водяних тварин зябра заховані в особливій порожнині. Ця навколозяброва порожнина, як правило, має зв’язок з навколишнім водним середовищем і, крім того, має пристосування, які збільшують циркуляцію свіжої води навколо зябер, що також сприяє покращенню газообміну. Такі захищені зябра мають представники трьох великих груп високоорганізованих водяних тварин: — молюсків, ракоподібних і риб.

Серед хребетних тварин зяброве дихання найкраще розвинуте в риб. Їхні зябра розташовані з країв бічних отворів, що ведуть до глотки. Таких отворів, або зябрових щілин, найчастіше буває чотири або п’ять по обидва боки від глотки. Відкриваючи та закриваючи рот, риба набирає воду до ротової порожнини, а потім завдяки скороченням м’язів глотки, перекачує її через зяброві щілини назовні. Зворотному плину води через рот запобігають м’які шкіряні зморшки, що оточують ротовий отвір. Тому вода рухається лише крізь зябра, віддаючи у кров розчинений у ній кисень. Ефективний обмін киснем і вуглекислим газом між кров’ю і водою забезпечується завдяки тому, що кров тече біля поверхні зябер у напрямку, прямо протилежному плину води, яка омиває зябра (це явище називають принципом протиплину).

Презентація результатів самостійної роботи III групи

Трахейне дихання

У тварин, що вийшли на суходіл, зяброве дихання в сухому повітрі, яке містить мало вологи, виявилося неможливим і тому змінилося на інші типи — легеневе і трахейне. Комахи та ряд інших членистоногих (наприклад, павуки) мають високоспеціалізований тип дихальної системи — трахейну. Її відмінність від інших систем полягає в тому, що кисень з повітря надходить по ній безпосередньо до клітин тіла, а не переноситься за допомогою крові. На декількох сегментах тіла (а точніше черевця) у комах є парні отвори, які називають дихальцями,— по одному на кожному сегменті. Вони ведуть до заповнених повітрям порожнин, від яких у глиб тіла йдуть невеликі трубочки — трахеї. Вони багаторазово розгалужуються, їх галуження відбувається доти, поки кінцеві трубочки, які називають трахеолами, не досягнуть діаметра, меншого за 1 мн. Трахеї та трахеоли заповнені повітрям. Вони проникають до всіх частин тіла комахи, особливо густо оплітаючи найбільш активні органи і тканини. У деяких випадках трахеоли проникають навіть до окремих клітин. Кисень і вуглекислий газ переміщуються по трахеях і трахеолах за допомогою дифузії.

Презентація результатів самостійної роботи IV групи

Легеневе дихання

Легені хребетних являють собою парні мішки, що відкриваються за допомогою довгого каналу на черевній стінці глотки гортанною щілиною. Дихальні шляхи, на відміну від самих легень, вистелені миготливим епітелієм. Гортанна щілина веде в гортань, яка переходить у трахею. Починаючи з рептилій, у хребетних трахея розділяється на два бронхи. Бронхи розгалужуються на бронхіоли, на кінцях яких знаходяться легеневі пухирці (альвеоли), у яких і відбувається газообмін.

В амфібій легеневе дихання має другорядне значення. Переважну роль відіграє шкірне дихання і дихання через слизову ротової порожнини і глотки. У вищих хребетних у зв’язку зі зроговінням покривів легені набувають значення єдиного органа дихання. Особливістю дихання птахів є наявність спеціальних повітряних мішків, розташованих між органами тіла.

Запитання до учнів:

— Як транспортується кисень, що надходить в організм?

Очікувана відповідь учнів:

Кисень, який надходить в організм, транспортується по ньому за участю кровоносної системи, рідини порожнини тіла тощо.

— Пригадайте, у яких тварин кровоносна система не бере участі в транспортуванні кисню. Як у цих тварин відбувається транспорт кисню?

Очікувана відповідь учнів:

Лише в комах, які мають трахеї, кисень безпосередньо надходить до органів і тканин по їхніх розгалуженнях.

Висновки:

1.     У процесі еволюції у тварин виникають спеціалізовані органи дихання — зябра, трахеї, легені, пристосовані до певних умов середовища існування.

2.     Одноклітинні (амеба, інфузорія-туфелька) та нижчі багатоклітинні тварини (кишковопорожнинні, плоскі черви) не мають спеціальних органів дихання. Газообмін у них відбувається за рахунок дифузії.

3.     Зябра — органи дихання у водному середовищі, характерні для риб, майже всіх пуголовків земноводних, у більшості молюсків, багатощетинкових кільчастих червів, личинок комах, які живуть у воді,— бабок, поденок.

4.     Трахеї представлені розгалуженими трубочками, які пронизують усе тіло і відкриваються назовні отворами, характерні для деяких членистоногих.

5.     Легеневе дихання притаманне наземним хребетним тваринам.

5.   Узагальнення і закріплення знань

5.1.            «Закінчи речення».

1.   Дихання, під час якого використовується кисень,— … (аеробне).

2.   Дихання, під час якого не використовується кисень,— … (анаеробне).

3.   Дихання одноклітинних тварин здійснюється через … (поверхню клітини).

4.   Багатоклітинні організми, які не мають органів дихання,— це … (дощові черви).

5.   Органи дихання комах — … (трахеї).

6.   До повітроносних шляхів ссавців належать … (носова порожнина, носоглотка,гортань, трахея, бронхи).

7.   Для птахів характерне … (подвійне) дихання.

6.   Підбиття підсумків уроку

Обговорення проблемного питання

Споживання кисню залежить від розмірів тварини (у великих тварин інтенсивність обміну речовин нижча, ніж у дрібних).

7.   Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника

Тема уроку: Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин

Мета уроку:

Навчальна: поглибити й розширити знання учнів про симетрію тіла тварин як відображення способу життя; дати характеристику способам пересування тварин та встановити ознаки пристосування їх до пересування; удосконалювати вміння працювати в групах;

Розвиваюча:розвивати творчу активність та критичне мислення учнів;      Виховна:виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1.   Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

2.   Мотивація навчальної діяльності

«…Бути прекрасним означає бути симетричним і пропорційним» (Платон).

Слово вчителя

Важко знайти людину, яка б не мала хоч якогось уявлення про симетрію. «Симетрія» — слово грецького походження. Воно, як і слово «гармонія», означає відповідність, наявність певного порядку, закономірності в розташуванні частин.

Природа — дивовижний творець і майстер. Усе живе в природі має властивість симетрії.

Якщо зверху подивитися на будь-яку комаху і подумки провести посередині пряму (або площину), то ліві і праві половинки комах будуть однаковими і за розташуванням, і за розмірами, і за забарвленням. Адже ми й разу не бачили, щоб у жука або бабки чи будь-якої іншої комахи кінцівки ліворуч були б ближче до голови, ніж праворуч, а праве крило метелика або сонечка було б більшим, ніж ліве. Такого в природі не буває, інакше комахи не змогли б літати.

Симетричність, властиву живій природі, людина використала у своїх досягненнях, винайшовши літак, створивши унікальні будівлі архітектури. Та й сама людина є фігурою симетричною.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

3.   Засвоєння нового матеріалу

1.     Два типи симетрії як відображення способу життя

Слово вчителя

Симетрія в просторі — це красиве, гармонійне й урівноважене пропорційне співвідношення частин або елементів різних форм предметів, організмів або об’єктів. У просторі навколо нас можна спостерігати дуже багато неживих предметів симетричної форми. Живі організми, як найпростіші, так і складні високоорганізовані, також у своїй будові мають елементи симетрії.

Запитання до учнів:

— Пригадайте з курсу математики, що таке симетрія.

Очікувана відповідь учнів:

Симетрією тіла називають певний геометричний порядок у розташуванні подібних частин тіла.

— Що є елементами симетрії?

Очікувана відповідь учнів:

Елементами симетрії є центр симетрії, лінія (вісь) і площина.

Словникова робота

Площина симетрії — площина, що ділить об’єкт на дві рівні (дзеркально симетричні) частини.

Вісь симетрії — пряма лінія, при повороті навколо якої на деякий кут, менший за 360°, об’єкт співпадає сам із собою.

Центр симетрії — точка, що ділить навпіл усі прямі лінії, які сполучають подібні точки об’єкта.

Зазвичай через центр симетрії проходять осі симетрії, а через вісь симетрії — площини симетрії.

Розповідь учителя

Симетрія в біології — це закономірне розташування подібних (однакових) частин тіла або форм живого організму, сукупності живих організмів щодо центра або осі симетрії.

Запитання до учнів:

•      Пригадайте, які симетрії тіла характерні вивченим вами тваринам. (Променева(радіальна) та двобічна.)

Технологія «Мікрофон»

— Що таке радіальна (променева) симетрія?

— Як вона проявляється у тварин?

Обговорення відповідей учнів, формулювання поняття.

Радіальна симетрія — форма симетрії, при якій тіло збігається саме із собою приобертанні об’єкта навколо певної точки або прямої. Тобто якщо тварина буде обертатися навколо цієї осі на певний градус, то вона буде збігатися сама із собою. У радіальносиметричних істот є верхня і нижня частини, але правої і лівої, передньої і задньої немає.

Технологія «Мікрофон»

— Що таке двобічна симетрія?

— Як вона проявляється у тварин?

Обговорення відповідей учнів, формулювання поняття.

Двобічна симетрія — це симетрія дзеркального відображення, при якій об’єкт має одну площину симетрії, щодо якої дві його половини дзеркально симетричні. У твариндвобічна симетрія проявляється у схожості або майже повній ідентичності лівої і правої половин тіла.

Проектування зображення на екран тварин з різними типами симетрії.

       Робота в парах

Завдання:

— Наведіть приклади тварин, яким притаманна променева і двобічна симетрія. (Один учень наводить приклад тварини, яка має променеву симетрію тіла, а інший — двобічну,потім — навпаки.)

Запитання до учнів:

— У яких тварин уперше з’явилася двобічна симетрія тіла? (Плоскі черви.)

«Мозковий штурм»

— Із чим пов’язане формування різних видів симетрії у тварин?

Очікувана відповідь учнів:

Формування різних видів симетрії тіла пов’язане з певним типом живлення, характером руху тварини та середовищем існування.

— Які особливості середовища існування та характеру руху променевосиметричних організмів?

Очікувана відповідь учнів:

Променевосиметричні форми пов’язані із середовищем, однорідним за трьома вимірами, та з нерухливим, малорухливим або пасивним характером руху.

— Із чим пов’язане виникнення двобічної симетрії?

Очікувана відповідь учнів:

У тварин поява двобічної симетрії тіла пов’язана з повзанням по субстрату (по дну водойми), у зв’язку із чим з’являються спинна і черевна, а також права й ліва половини тіла. Загалом, серед тварин двобічна симетрія більш виражена в активно рухомих форм, ніж у сидячих.

Розповідь учителя

У тварин з двобічною симетрією один кінець тіла стає переднім і до нього зміщаються ротовий отвір та органи чуття, оскільки цей кінець першим натрапляє на джерелаподразнень. Сюди ж переміщається і центр нервової системи — «мозок». Таким чином формується головний відділ тіла. Головна вісь тіла проходить від переднього полюса, де розміщений ротовий отвір, до заднього, де розміщений анальний отвір. Тому єдину площину симетрії можна провести вздовж головної осі тіла, яка поділяє його на ліву і праву половини.

2.        Способи пересування тварин

Розповідь учителя

Більшість тварин здатні до пересування. І про особливості їх пересування можна багато прочитати або самому провести спостереження. Ось як описував переміщення хамелеона французький натураліст М. Кейн: «Хамелеон — безперечний чемпіон з нерухомості. Він здатний завмерти серед листя на декілька днів, а іноді й тижнів. …Хамелеон виявляє себе тільки під час руху… Він примудряється переміщуватись так, щоб… здаватися нерухомим, б’ючи всі рекорди з уповільнення рухів. Бургундський слимак поруч із ним виглядає гоночним болідом. Будь-який рух хамелеон розбиває на тисячу невловимих субрухів, фіксуючи їх на кожному міліметрі, наче при уповільненій зйомці. Спочатку ледь-ледь переміщується передня лапка — зависає, наче мацаючи повітря, потім у тому ж ритмі опускається на обране місце, після чого кігті надійно впинаються в дерево. Потім настає черга задньої лапки і так далі. Тільки коли всі кінцівки надійно укріплені, хамелеон дозволяє перенести хвіст на нову позицію».

Пересування, тобто здатність переміщуватися з одного місця на інше,— одна з найважливіших ознак переважної більшості тварин і відіграє величезну роль у їхньому житті.

Технологія «Мікрофон»

— Яке значення має пересування в житті тварин?

Пересування сприяє активному відшукуванню їжі та її захопленню. Тваринам, здатним до швидкого пересування, легше захищатися від несприятливих умов існування, від різних ворогів. Крім того, завдяки переміщенню відбувається розселення виду, захоплення нових територій з дещо відмінними умовами життя.

— Які ви знаєте способи пересування тварин? (Плавання, повзання, лазіння, ходіння,біг, стрибання, літання, планерування.)

«Мозковий штурм»

— Які основні причини вироблення у тварин різних способів пересування?

Обговорення відповідей учнів.

Розповідь учителя

Особливо різноманітними є способи пересування наземних чотириногих тварин. Переважна більшість їх може не тільки ходити, а й бігати, стрибати, плавати, деякі планерують. У них спостерігаються різні види ходи (алюру): дуже повільний, швидкий або повільний рисеподібний крок, швидка рись, інохідь, галоп.

Найповільніший вид ходи — це крок, при якому тварини по черзі дуже повільно спираються на три або чотири ноги, виносячи одну з них уперед. Так рухаються, наприклад, черепахи. Невипадково повільність їх пересування увійшла у приказку. Приблизно 400 м проходять вони за годину. Але навіть серед плазунів є тварини, які пересуваються дуже швидко. До них належать багато ящірок — мешканців відкритих просторів (степів, пустель, напівпустель). Такі ящірки не повзають на череві, а бігають на витягнутих ногах з високо піднятим черевом.

За швидкість пересування деякі з ящірок одержали відповідні назви: прудка ящірка, швидка ящірка. До швидкобігаючих належать агами, пісчана, такирна та інші круглоголівки, наземні види ігуан, справжні ящірки та ін. Для них характерне пересування швидкою риссю, а деякі з них при швидкому бігу підіймають передні кінцівки і рухаються лише на задніх (деякі ігуани, південноамериканські ящірки-бігуни тощо).

Найшвидшим видом пересування є галоп. Він характерний для деяких ссавців: майже всіх копитних, хижаків, зайцеподібних.

Робота в групах (або парах, якщо в класі мало учнів)

Завдання для груп:

— Схарактеризувати способи пересування тварин за планом:

1.     Спосіб пересування.

2.     Приклади тварин, здатних до такого способу пересування.

3.     Спосіб життя тварин.

4.     Особливості будови тварин, пов’язані зі способом пересування.

I група — плавання.

II група — повзання.

III група — лазіння.

IV група — стрибання.

V група — літання.

VI група — планерування.

Після самостійної роботи представники груп характеризують переміщення відповідно до плану.

Запитання до учнів:

— Які способи пересування характерні для ваших домашніх тварин? (За результатами домашнього завдання.)

Виступи учнів з короткими розповідями.

4.         Узагальнення і закріплення знань

4.1.            Гра «Ланцюжок».

Перший учень називає тварину, другий — спосіб переміщення, який їй притаманний, третій — коротко характеризує ознаки пристосування тварин до способу пересування, четвертий — наводить приклади інших тварин, яким характерний такий самий спосіб пересування.

4.2.            «Своя шпаргалка».

Учні повинні створити власний опорний конспект з набутих знань щодо нової теми, який вони зможуть використати під час відповіді на наступних уроках.

5.         Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

6.   Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника

Тема уроку: Форми поведінки тварин.

Мета уроку:

Навчальна: сформувати знання учнів про форми поведінки тварин, розглянути на конкретних прикладах видову схильність тварин до деяких форм поведінки;

Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; удосконалювати вміння працювати з інтернет-джерелами, створювати комп’ютерні презентації;

Виховна: виховувати наполегливість, старанність і культуру спілкування.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1.   Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

2.   Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.  «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

Чи вірите ви, що…

1.   усі тварини здатні до міграції?

2.   найбільш відомими мігруючими тваринами є птахи і риби?

3.   хомінг — це інстинкт повернення додому?

4.   добова міграція притаманна перелітним птахам?

5.   під час далеких міграцій птахи орієнтуються за особливостями ландшафту?

6.   морським черепахам притаманна дальня сезонна міграція?

7.   однією з причин міграції тварин є пошук сприятливих місць для розмноження?

8.   однією з найпростіших форм просторової орієнтації тварин є ехолокація?

9.   прості форми ехолокації використовують метелики совки?

10. хомінг проявляється в ластоногих?

11. найяскравіше інстинкт повернення додому проявляється в голубів?

12. деякі птахи здатні визначати положення магнітних полюсів?

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
ні	так	так	ні	ні	так	так	ні	так	так	так	так

2.2.  «Я думаю, що…».

Учні продовжують речення і висловлюють свою точку зору.

— Чому у тварин деяких видів одні особини здійснюють міграцію, а інші живуть осіло?

— Основні напрямки, за якими пролягають маршрути перелітних птахів, називаються пролітними шляхами. Чому дуже часто пролітні шляхи йдуть вздовж морського узбережжя й русел великих річок?

     3.    Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Про особливості поведінки кожної тварини можна розповідати дуже багато, але є такі тварини, які своєю поведінкою просто дивують. Наприклад, жаба-повитуха, яка поширена в Західній Європі. У цього виду парування відбувається на суходолі. Самка відкладає ікринки, зібрані у шнури, самець підхоплює їх, намотує собі на стегна та в такому вигляді носить їх на собі до 6 тижнів. На момент виходу пуголовків самець уже перебуває у воді, личинки розривають яйцеві оболонки та виходять у воду. Не менш цікавою є суринамська піпа з Південної Америки. Розмноження піпи — мабуть, одне з найдивовижніших явищ природи. Під час парування самець розмазує ікринки по спині самки та вчавлює їх у покриту слизом шкіру. Ікринки виявляються вкладеними в комірки завглибшки 1 см та 0,5 см у діаметрі, і затягнутими зверху шкірястими кришечками. Перегородки комірок нагадують бджолині стільники, вони багаті на кровоносні судини, що забезпечують постачання зародка поживними речовинами. Приблизно через 80 днів уже повністю сформовані молоді піпи проривають кришечку та залишають тіло матері.

Запитання до учнів:

— Яку форму поведінки демонструють ці тварини?

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4.   Засвоєння нового матеріалу

Форми поведінки тварин

Розповідь учителя

Поведінка — це система взаємозв’язаних реакцій, що здійснюються живими організмами для пристосування до середовища і, зрештою, сприяють збереженню виду. Реакції можуть бути різними: від простих рухів на світло до шлюбних ігор і захисту території.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які форми поведінки тварин вам відомі.

(Обговорення відповідей учнів.)

Завдання для учнів:

— Послухайте уривок з дитячого віршика та встановіть, про яку форму поведінки йдеться?

Білочка восени

На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує: а нехай-но

Ще побудуть тут мені!

Буде холодно надворі,

Сніг посиплеться з дубів,

Буде в мене у коморі

Ціла в’язочка грибів!

(За Л. Костенко)

Очікувана відповідь учнів: харчова поведінка.

Розповідь учителя

Харчова поведінка є головним життєдіяльним процесом для всіх видів тварин. Вона пов’язана з активним пошуком, вибором, запасанням, поглинанням та переробкою поживних речовин.

Виступ І групи — презентація на тему «Харчова поведінка тварин».

Слово вчителя

Цей найскладніший і найважливіший тип соціальної поведінки тварин пов’язаний з розмноженням. Виживання виду залежить саме від успішного відтворення його особин і, щоб забезпечити цей процес, у ході еволюції сформувалося багато поведінкових адаптацій.

Запитання до учнів:

— Про яку форму поведінки йдеться? (Репродуктивна.)

Завдання для учнів:

— Послухайте ще один дитячий віршик та встановіть, про який різновид репродуктивної поведінки  йдеться.

Качка

Качка перевальцем йде,

Каченят своїх веде

І покрякує тихенько:

— Не губіться, йдіть скоренько!

А маленькі каченята

Йдуть точнісінько, як мати:

З боку в бік гойдаються,

Ніби коливаються.

(За В. Тарановою)

Очікувана відповідь учнів: батьківська поведінка.

Виступ ІІ групи — презентація на тему «Батьківська поведінка тварин».

Формулювання висновку

Складність батьківської поведінки у того чи іншого виду залежить від потреби дитинчат у батьківській турботі. У більшості риб, наприклад, запліднення зовнішнє, і про ікринки та мальків ці види після нересту ніяк не піклуються. У багатьох птахів ситуація абсолютно інша. Необхідно будувати гніздо, охороняти і насиджувати яйця, захищати, годувати і вчити пташенят. Самці й самки видів, у яких підростаюче потомство вимагає інтенсивної турботи, часто утворюють міцні пари, що не розпадаються протягом усього сезону розмноження.

Завдання для учнів:

— Розгляньте зображення та встановіть форму поведінки тварини.

Очікувана відповідь учнів: захисна поведінка.

Розповідь учителя

До захисної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки. Захисні реакції виникають у відповідь на зовнішні стимули і можуть бути активними, аж до нападу, або пасивними. Класичним прикладом захисної реакції є реакція уникнення, що спостерігається у виводкових птахів у відповідь на силует хижака.

Виступ IІІ групи — презентація на тему «Захисна поведінка тварин».

Це цікаво

Захисні реакції у тварин різноманітні і залежать від способу життя тварини. Наприклад, заєць, тікаючи від ворога, старанно заплутує слід. Тварини, що живуть у групах, наприклад, шпаки, при вигляді хижака перебудовують свою зграю, намагаючись зайняти найменшу площу й уникнути нападу. Іншу форму захисної поведінки являють собою фізіологічні зміни при пасивно-оборонній реакції. Наприклад, їжак під час небезпеки згортається в клубок, у нього різко обмежується дихання, знижується тонус скелетної мускулатури.

Запитання до учнів:

— Яка форма поведінки разом з орієнтацією становить початковий етап будь-якого поведінкового акту і забезпечує тварині отримання життєво важливої інформації про загальну ситуацію, про оточення, про нові об’єкти і зміни, що відбулися у звичній, добре знайомій обстановці? (Дослідницька поведінка.)

Виступ ІV групи — презентація на тему «Дослідницька поведінка тварин».

Формулювання висновку

У природних умовах дослідницька поведінка проявляється у тварин постійно, але вона не так явно помітна, як у штучних ситуаціях. Дослідницька поведінка тварини — природна частина боротьби за виживання. Тварина здобуває їжу, рятується від хижаків, задовольняє свої сексуальні потреби, вирішує інші проблеми, все це часто вимагає виходу за межі стандартних схем і постійного дослідницького пошуку.

Розповідь учителя

У дикій природі рідко можна зустріти хворих і калік серед тварин. У процесі еволюції вони навчилися запобігати різним хворобам або лікувати їх. У науці накопичена велика кількість фактів, що свідчать про наявність у тварин багатьох форм поведінки, спрямованих на самолікування. Звірі масажують синці та удари, чухаючи їх кінцівками, вилизуючи. Вовки й інші хижаки висмикують зубами великі скабки. Тварини лижуть свої рани, нагноєння, виразки. При цьому загоєнню сприяє не тільки видалення гною і тканини, що омертвіла, а й сама слина з її бактерицидною дією лізоциму. Багато цілющих мінеральних джерел були відкриті завдяки тваринам, які охоче пили мінеральну воду і купалися в ній. Лісові птахи, гризуни й копитні купаються в земляному пилу або в попелі, у такий спосіб позбуваючись від паразитів. Багато тварин труться об стовбури хвойних дерев. Запах деревної смоли відганяє паразитів. Деякі гризуни затягують у свої нори рослини, що відлякують паразитів. Рятуючись від кровососів, тварини залізають у воду, грязь, можуть піднятися високо в гори.

Запитання до учнів:

— До якої форми поведінки належать наведені приклади поведінки тварин? (Гігієнічна поведінка.)

Виступ V групи — презентація на тему «Гігієнічна поведінка».

Це цікаво

Ціла низка поведінкових реакцій диких тварин спрямована на попередження різних захворювань. До них можна віднести звички звіра або птаха підтримувати чистоту тіла, шкірного або пір’яного покриву, кубла, гнізда, нори, їжі або індивідуальної ділянки. Тварини купаються у воді, валяються в снігу, труться об стовбури дерев, розчісують кігтями шерсть, чистять дзьобом оперення, струшують тіло, позбавляючись таким чином від пилу, бруду, води. Усі дорослі тварини регулярно займаються своїм туалетом. За чистотою дитинчат спочатку стежать батьки, частіше самки. Нори, кубла і гнізда у більшості видів звірів і птахів утримуються в чистоті. У борсуків і бабаків у норі або поряд з нею є вбиральні. Котячі особливо охайні, вони закопують свої екскременти в землю. Одні тварини поїдають послід при пологах, інші закопують трупи особин свого виду. Бабаки покидають нору в разі загибелі в ній одного із членів сім’ї. Усі ці звички дуже корисні в боротьбі тварин із чумними й іншими захворюваннями. Приймання водних, повітряних і сонячних ванн — звичне явище у звірів і птахів. Борсуки витягують своїх дитинчат із нір, щоб погріти на сонці, тобто піддають дії ультрафіолетового проміння. Усі перелічені форми поведінки тварин виробилися в них у процесі еволюції, закріплені спадково і сприяють виживанню виду.

5.         Узагальнення і закріплення знань

5.1.            «Установи відповідність».

1.   Установити відповідність між формами поведінки  та прикладами.

Форми поведінки	Приклади
1    харчова поведінка 2    репродуктивна поведінка 3    захисна поведінка 4    гігієнічна поведінка	А   самець альтанника виконує танок,під час якого показує яскраве пір’я Б   жаба завмирає, побачивши хижака В   богомол очікує жертву в засідці Г    птахи «купаються» в піску Д   ведмеді дряпають і гризуть кору дерев

Відповідь:1 — В, 2 — А, 3 — Б, 4 — Г.

2.   Установити відповідність між формами поведінки тварин та прикладами.

Тип поведінкових реакцій	Приклади
1    дослідницька поведінка 2    гігієнічна поведінка 3    захисна поведінка 4    харчова поведінка	А   птахи будують гнізда Б   собака зариває залишки їжі (кістки або м’ясо) у ґрунт В   тварина обнюхує навколишні предмети Г    тварина шукає притулку Д   комахи чистять за допомогою кінцівок крила

Відповідь: 1 — В, 2 — Д, 3 — Г, 4 — Б.

5.2.  «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

6.   Підбиття підсумків уроку

7.   Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника

Тема уроку: Риби. Різноманітність риб.

Мета уроку:

Навчальна: дати загальну характеристику кістковим рибам, розкрити особливості зовнішньої та внутрішньої будови кісткових риб у зв’язку з водним середовищем життя; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання;

Розвиваюча: розвивати логічне мислення, пам’ять;

Виховна:виховувати доброзичливість, працелюбність; формувати любов до природи.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1.   Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2.   Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Індивідуальна робота учнів за картками (роздавальний матеріал).

2.2.  «Розумний куб».

Запитання на гранях куба:

1.   Які характерні риси притаманні хрящовим рибам?

2.   Які особливості зовнішньої будови хрящових риб?

3.   Які особливості покриву акули?

4.   Схарактеризуйте особливості розмноження акул.

5.   Назвіть ознаки внутрішньої будови хрящових риб, пов’язані із середовищем існування.

6.   Схарактеризуйте рівень розвитку органів чуття хрящових риб.

2.3.  Біологічний диктант.

Вибрати ознаки хрящових риб:

I варіант — ската-хвостокола;

II варіант — катрана.

1.     Належить до кісткових риб.

2.     Скелет хрящовий чи напівхрящовий.

3.     Тіло вкрите примітивною, гострою лускою.

4.     Луска розташована у п’ять рядів.

5.     Розвинені пояси плавців.

6.     Хвостовий плавець асиметричний.

7.     Парні плавці розташовані горизонтально.

8.     Промені плавців м’які.

9.     Мають зяброві щілини.

10.   Мають рострум.

11.   На щелепах відсутні зуби.

12.   Тіло плоске, широке. Тварини донні.

13.   Можуть дихати за допомогою легень.

14.   Мають зяброві кришки.

15.   Плавальний міхур зв’язаний з кишечником усе життя.

16.   Хижаки.

17.   Живляться рослинною їжею.

18.   Характерне яйцеживородіння.

19.   Може бути небезпечною для людини.

20.   Розводять штучно, виведені цінні породи.

21.   Знайдена вперше в 1938 р.

22.   У разі пересихання водойм вона заривається в мул і утворює захисну оболонку.

23.   Живе в прісних водоймах.

24.   Поширені в Чорному морі.

Відповіді: I варіант: 2, 3, 9, 10, 12, 16, 18, 19, 24; II варіант: 2, 3, 6, 7, 9, 10, 16, 18, 24.

3.   Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Послухайте опис тварини та визначте її назву:

«Доросла велика риба, оливково-сріблястого кольору з фіолетовим або червоним відливом. По краю хвостового плавця проходить чітка чорна смуга. У молодих риб забарвлення сріблясте, боки із чорними плямами, черевні та анальний плавці червонуваті. Мають потужні щелепи з гострими зубами, нападають на риб та інших тварин, небезпечні для людини. Будова нижньої щелепи і зубів дозволяє рибі виривати зі здобичі великі шматки м’яса. Зграя за кілька хвилин знищує тварину масою близько 50 кг».

Очікувана відповідь учнів: піранья.

— До якої групи риб вона належить? (Кісткові риби.)

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4.   Засвоєння нового матеріалу

1.     Ознаки будови та способу життя кісткових риб. Пристосування до середовища існування

Розповідь учителя

До кісткових риб належить переважна більшість видів риб (понад 20 тис.). Вони живуть у морських та прісних водоймах на різних глибинах, що зумовлює різноманітність форм їхнього тіла й розмірів.

Запитання до учнів:

— Які ознаки притаманні кістковим рибам?

Очікувані відповіді учнів:

Наявність внутрішнього скелета, який представлений кістковою і хрящовою тканинами.

(Проектування зображення на екран або використання його як роздавального матеріалу.)

Завдання для учнів:

— Розгляньте зображення тварин та визначте ознаки відмінності в зовнішній будові хрящових і кісткових риб.

Очікувані відповіді учнів:

Розташування плавців, наявність зябрових кришок, інша будова луски, розташування та форма ротового отвору тощо.

Обговорення відповідей учнів та доповнення вчителя.

Розповідь учителя

Для більшості видів кісткових риб характерний плавальний міхур. Цей тонкостінний виріст передньої частини кишечнику, заповнений газами, допомагає рибам триматися у воді. В одних видів він зберігає зв’язок із кишечником протягом усього життя (наприклад короп, лящ, оселедці), а в інших — втрачає його (наприклад річковий окунь).

Залежно від потреб риби об’єм газів у плавальному міхурі може змінюватися. Унаслідок цього риби або спливають до поверхні води, або заглиблюються в неї та можуть тривалий час триматися на певній глибині, витрачаючи при цьому мінімум енергії.

Формулювання висновку

У кісткових риб з’являється ряд прогресивних ознак:

•      у скелеті хрящова тканина частково або повністю замінюється кістковою;

•      виникає зяброва кришка;

•      розвивається плавальний міхур, який дозволяє утримувати тіло риби в товщі води без додаткових енергетичних витрат.

Запитання до учнів:

— З яких відділів складається тіло риби? (Тіло кісткових риб складається з трьох відділів: голови, тулуба та хвоста.)

— Які органи розташовані на голові? (На голові розташовані парні очі та ніздрі,ротовий отвір і зяброві кришки, по задньому краю яких проходить межа між головою та тулубом).

— Що міститься на тулубі? (На тулубі містяться парні (грудні та черевні) і непарні(спинні та анальний) плавці.)

Доповнення вчителя

Усередині плавців розташовані кісткові промені. Межа між тулубом та хвостом проходить на рівні анального отвору. Хвіст закінчується хвостовим плавцем. Він забезпечує поступальний рух, непарні плавці — стійкість тіла під час плавання, а парні — слугують «стерном» глибини. За їхньою допомогою риба також може повільно пливти вперед або назад (наприклад, щука, яка підкрадається до здобичі у заростях водяних рослин).

Тіло кісткових риб укрите захисною лускою, що здебільшого має вигляд тонких напівпрозорих пластинок, які черепицеподібно накладаються одна на одну. При цьому своїм переднім краєм луска занурена в шкіру, а заднім налягає на луску наступного ряду. Під час росту тварини луска наростає шарами, бо взимку ріст риби припиняється і поновлюється наступної весни. Цей процес нагадує утворення річних кілець у деревині дерев наших широт. Таким чином, за нашаруваннями луски визначають вік риби.

Шкіра має багато залозистих клітин, які виділяють слиз.

Запитання до учнів:

— Яке значення має слиз?

Очікувана відповідь учнів:

Слиз захищає шкіру від проникнення хвороботворних організмів та полегшує плавання, зменшуючи тертя об воду.

2.     Особливості внутрішньої будови кісткових риб

Слово вчителя

Отже, у зв’язку із життям у водному середовищі в риб сформувалися зовнішні ознаки, що дозволяють їм існувати в даному середовищі.

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів:

— Які особливості внутрішньої будови забезпечують пристосування кісткових риб до життя у водному середовищі?

(Обговорення відповідей учнів.)

Постановка проблемного питання:

Наприкінці XIX ст. відомий натураліст Альфред Брем відзначав: «Коли незліченні зграї оселедців пробудуть на мілині або поблизу плоского берега протягом кількох днів, то вода каламутніє від відкладеної ікри й молочка, а запліднена ікра осідає на дно суцільним шаром».

— Яке запліднення характерне для оселедців та інших риб? (Зовнішнє запліднення.)

Розповідь учителя

Серед риб трапляються і живородні риби, але їх значно менше, ніж тих, що викидають ікру. До живородних належать гупі, мечоносці, морський окунь. У всіх живородних риб запліднення внутрішнє, зародок розвивається всередині організму.

Складання опорного конспекту

•      Запліднення зовнішнє, у воді. Трапляється внутрішнє й живородіння.

•      Ікра відрізняється за місцем відкладання, питомою вагою, кількістю жовтка й жиру.

Розповідь учителя

Самка оселедця відкладає від 20 000 до 40 000 ікринок, тріски — у середньому 9 млн, а самка колючки триголкової всього 20–100 ікринок.

Запитання до учнів:

— Як ви гадаєте, чому самка колючки триголової відкладає невелику кількість ікри?

(Турбота про нащадків.)

Повідомлення учнів про риб, які турбуються про потомство.

3.     Різноманітність кісткових риб

Технологія «Ажурна пилка»

Завдання для домашніх груп:

— Схарактеризувати кісткових риб за таким планом:

•      Назви видів риб.

•      Характерні риси.

I група — оселедець чорноморський та стерлядь прісноводна.

II група — форель райдужна та лосось чорноморський.

III група — оселедець чорноморський та хамса.

IV група — короп дзеркальний та лящ звичайний.

V група — окунь звичайний та скумбрія атлантична.

Заповнення таблиці

Різноманітність кісткових риб

Назва риби	Характерні риси
Осетер чорноморський
Форель райдужна
Оселедець чорноморський
Короп дзеркальний
Окунь звичайний

4.     Роль кісткових риб в екосистемах та значення в житті людини

Бесіда, складання опорної схеми

5.     Узагальнення і закріплення знань

5.1.           «Закінчи речення».

1.   У кісткових риб форма тіла … (обтічна).

2.   Ковзати у воді рибі допомагають … і … (луска і слиз).

3.   Скелет складається із … (черепа, хребта, скелета плавців).

4.   До парних плавців належать … (грудні і черевні).

5.   За допомогою парних плавців риби можуть робити … (повороти).

6.   До непарних плавців належать … (анальний, хвостовий, спинний).

7.   Органи дихання риб … (зябра).

8.   На зябрових дугах розташовані … (зяброві пелюстки і тичинки).

5.2.           «Творча лабораторія».

— Як ви гадаєте, що вигідніше: відкладати багато ікри і не турбуватися про неї або турбуватися про невеличку кладку? Чи можна однозначно відповісти на це запитання?

5.3.  Пояснення прислів’я.

— Поясніть японське прислів’я: «Хочеш з’їсти фугу — спочатку напиши заповіт!».

(Японці сприймають рибу фугу як делікатес. Щоправда, для того щоб приготувати з неї страву, кухар повинен мати особливу кваліфікацію, підтверджену дипломом. Він повинен знати анатомію риби (оскільки в різних частинах риби отрута міститься в різній концентрації), мати тверду руку практикуючого хірурга. Він повинен уміти надавати першу допомогу потерпілим. За два десятиліття кінця ХІХ ст. від таких делікатесів у Японії загинуло понад 3 тис. людей, а наприкінці ХХ ст. кожні десять років гинуло близько 100 осіб.)

5.4.  «Цікаве запитання».

— Як риб використовують у боротьбі з комахами-шкідниками при заростанні водойм?

(Використовують рибу гамбузію для боротьби з малярією — вони поїдають личинок малярійного комара. На рисових полях для знищення насіння бур’янів використовують коропа. Для очищення водойм використовують рослиноїдних риб — амура білого,тиляпію, товстолобика.)

6.   Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, називають риси пристосування кісткових риб до середовища існування, представників кісткових риб, пояснюють їх роль в екосистемах та господарській діяльності людини.

7.   Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф підручника

Скласти «шпаргалку з помилками» за темою уроку (невеличкий опорний конспект, у якому допущено декілька помилок).

Тема уроку: Птахи.

Мета уроку: 

Навчальна:розглянути загальні ознаки птахів, їх зовнішню будову   та покриви, повязати особливості будови з пристосуванням до польоту;   Розвиваюча:розвивати вміння встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, висловлювати свою думку; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати творчо розв’язувати поставлені завдання;

Виховна: виховувати етично – ціннісне ставлення до природи

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І.Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.     

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. «Загадковий диктант»

Завдання учням:

    Необхідно вибрати вірні твердження, які стосуються особливостей  будови і життєдіяльності плазунів. Якщо вірно виконаєте завдання, то   визначите  науку,  що досліджує   тварин, яких ми сьогодні почнемо розглядувати.

Р. Жовток яйця  плазунів «запасає» воду для зародка.

О.Веретільниця відноситься до підряду Ящірки

Л.В Україні мешкає один вид крокодилів  - гавіал.

Р.Під час занурення у воду ніздрі і слухові отвори крокодила закриваються клапанами

Н.Плазуни мають трикамерне серце

Д. Крокодили відкладають яйця у воді

І.В Україні живе   два види отруйних змій: звичайна і степова гадюки

Т. Черепахи не линяють

И.Ящірка прудка має здатність змінювати забарвлення тіла

О.Змії мають немиготливий погляд

Л.Крокодили мають чотирикамерне серце

А.Розвиток плазунів непрямий

О.Усі черепахи відкладають яйця на суходолі

Г.Плазуни – холоднокровні тварини

С.Плазуни не здатні до регенерації

І.Органом дотику плазунів є язик

Я.Зміни заковтують тварин, які товстіші за них у 2-3 рази

Вірна відповідь:

О

Р

Н

І

Т

О

Л

О

Г

І

Я

Запитання до учнів:

         Які організми вивчає орнітологія? (Птахів)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

                                 Є пташки - маленькі тваринки…

                                 На світі та в нашім краю.

                                 Їх пісні, веселі та дзвінки,

                                 І в грудні дзвенять, і в маю

                                 Зустрінуться в рідному краї

                                 З ключем журавлиним вгорі…

                                 Синичок і щигликів зграї,

                                 І повзики і снігурі.

                                 У кору застукає дятел.

                                 Сигналом робочого дня

                                 І знову почне працювати

                                 Корисне мале пташеня.

                                 Тримайтесь, жуки і комахи,

                                 Де сад або нива цвіте,

                                 Там скрізь наші друзі пернаті

                                 Вони проспівали про те.

Запитання до учнів:

         Про яких пташок йшлося у вірші?

         А які пташки вам ще відомі?

2. «Асоціативний кущ»

 Учні висловлюють свої асоціації щодо  поняття «птахи». Всі відповіді записуються до асоціативного куща, який зображено на дошці. Можливі варіанти відповідей учнів:літають, плавають, крила, піряний покрив, дзьоб,будують  гнізда, відкладають яйця тощо

Узагальнення результатів.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями  мети і завдань уроку.

IV. Засвоєння нового матеріалу

1.Загальна характеристика птахів

Розповідь вчителя:

До групи птахів належить понад 8600 видів тварин, пристосованих до польоту. В Україні відомо понад 400 видів цих тварин. Місце існування пернатих дуже різноманітні, внаслідок чого вони займають різні екологічні ніші: суходіл, повітря, водні простори.

(проектування зображення різних видів птахів на екран або використати як роздатковий матеріал)  

 Усі види птахів мають укорочене обтічне тіло, вкрите пір'яним покривом. Їхні передні кінцівки перетворилися на крила, а задні слугують для пересування по землі, гілках рослин або плавання у воді. Теплокровність, здатність до польоту та досить високий рівень розвитку нервової системи визначили своєрідність цієї групи хребетних тварин.

2.Особливосьті  зовнішньої будови птахів

Пояснення вчителя:

   Тіло птахів поділяють на ті самі відділи, що і в плазунів, але хвостовий відділ укорочений ( учні  називають відділи тіла плазунів). Птахи мають більш-менш видовжену гнучку шию. Завдяки цьому вони можуть повертати голову на 180° і більше (наприклад, сови - на 270°). На голові розташовані очі, захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою), ніздрі та слухові отвори. Дзьоб складається з верхньої частини - наддзьобка та нижньої - піддзьобка. В основі дзьоба деяких видів птахів (наприклад, голубів) розташована м'яка шкірна згортка - восковиця.

Запитання для обговорення:

         Чи однакову форму дзьоба мають птахи?

         Від чого залежить форма дзьоба?

Очікувані відповіді учнів:

 Форма дзьобу залежить від типу живлення птахів.

  

Розповідь вчителя:

Передні кінцівки - крила, пристосовані до польоту. На них збереглися лише три пальці, вкриті шкірою. Птахи - двоногі тварини. Ноги здебільшого мають чотири пальці. Три з них спрямовані вперед, а один - назад.

Запитання учням:

         Яке має значення таке розташування пальців на ногах?

 Очікувана відповідь учнів:  

 Це дає змогу птахам охоплювати гілки та створює опору під час пересування по землі.

Доповнення вчителя:

Але у птахів, здатних до швидкого бігу (наприклад, страусів), кількість пальців на ногах може зменшуватись до трьох і навіть двох (як-от, у африканського страуса).

Запитання до учнів:

         Пригадайте, яка будова покривів тіла характерна плазунам?

      Птахи, як і плазуни, мають суху шкіру, майже позбавлену залоз. Лише над основою хвоста у багатьох видів відкриваються протоки куприкової залози. Секретом цієї залози (жироподібною речовиною) птахи змащують за допомогою дзьоба пір'яний покрив, що робить його еластичним та водонепроникним. Шкіра птахів утворює різноманітні рогові похідні: це і вже відомі вам наддзьобок і піддзьобок, а також кігті на кінцях пальців та рогові лусочки, що вкривають нижню частину ніг. Похідним шкіри птахів є і різноманітне пір'я. Пір'я, як і луски на ногах, складається з рогоподібної речовини. Окремі пера складаються зі стрижня, від якого в обидва боки відходять численні тоненькі вирости - борідки. Сукупність борідок має назву опахало. Порожня частина стрижня, заглиблена у шкіру, не має борідок. Її називають колодочкою, або очином. Виділяють контурні та пухові пера.

     Самостійна робота з підручником:

         Які особливості будови контурного пера?

Очікувані відповіді учнів:

      Контурні пера вкривають тіло птаха ззовні. Їхнє опахало утворено борідками 1-го та 2-го порядків. Борідки 1-го порядку відходять безпосередньо від стрижня, а вже від них - борідки 2-го порядку. Борідки 2-го порядку мають дрібні гачечки, які зчеплюють їх між собою. Завдяки цьому опахала контурних пер гнучкі, пружні, легкі та майже непроникні для повітря. Залежно від функцій і розташування контурних пер їх поділяють на покривні, махові та рульові. Покривні пера забезпечують захист тіла від механічних пошкоджень. Махові - великі та пружні збільшують поверхню крила. На хвості птахів є великі рульові пера. Під контурними перами розташовані пухові пера та пух. Це пір'я з тонким стрижнем, від якого відходять лише борідки першого порядку. Оскільки ці борідки не зчеплені між собою, щільного опахала пухові пера не мають. Вони утворюють суцільний покрив. Між ним і тілом птаха міститься прошарок повітря, який добре утримує тепло. Наявність пір'яного покриву є однією з необхідних умов польоту в птахів.

Запитання для обговорення:

         Чому наявність піряного покриву є необхідною умовою польоту птахів?

Цей покрив робить тіло птахів обтічним. Махові пера збільшують площу крила, створюють тягу та підйомну силу, а рульові забезпечують регуляцію напрямку польоту. Птах використовує рульові пера і для гальмування під час посадки.

 Раз чи два рази на рік пір'яний покрий птахів частково чи повністю змінюється відбувається процес линяння. На місці старих зношених пер, що випадають, виростають нові.

Повідомлення учня:

                                                                    Політ птахів

    Саме завдяки рухам крил птахи піднімаються у повітря. Найбільшу швидкість у горизонтальному польоті здатні розвивати серпокрильці - до 160 км за годину. У багатьох видів (граків, сірих журавлів, сріблястих мартинів, диких гусей тощо) швидкість польоту під час міграцій сягає від 50 до 90 км за годину. Хоча політ більшості видів птахів під час міграцій відбувається на незначних висотах (від кількох десятків метрів до 1 км), зареєстровані випадки польоту гусей на висотах до 10 км, а грифів - до 11 км. Орел, гриф та інші представники ряду Соколоподібні мають широкі крила. Використовуючи висхідні та низхідні потоки повітря, вони здатні ширяти в ньому тривалий час.

Це цікаво!!!

         Найбільша тривалість життя птахів (у неволі): сокола – 162, папуги – 150, шуліки – 118, грифа – 117, орла, беркута, крука, ворони, пугача – 70-80, пелікана – 52, страуса – 50, чайки – 44, лебедя і солов’я – 25, канарейки – 24, дрозда – 20, мухоловки – 13, синиці – 9 років.

         Найвище з усіх птахів піднімаються орли – 7 500 м, крижні – 6 300 м, ластівки –     4 000 м, лебеді, журавлі – 2 400 м.

         Розмах крил південноамериканського кондора – 4,2 м, альбатроса – 4,2 м; сірого журавля – 2,2 м; чорного грифа – 2 м, пелікана – 2 м.

         Найменший із сучасних птахів – колібрі-бджілка. Його довжина – 5,7 см, а вага – 1,6 г.

         Найдовший дзьоб у пелікана – 51 см, за ним іде лелека – 19 см, чапля – 23 см, дятел чорний – 6,5 см.

         Найдовший язик у зеленого дятла – 14 см, висувається такий язик на відстань, що в чотири рази перевищує довжину дзьоба.

         Найбільшу швидкість розвиває сокіл сапсан – 320 км/год, але тільки падаючи на здобич. Гранична швидкість польоту орла – 190 км/год, сокола і стрижа 150 км/год, качок – 100-110, лебедів і гусей – 90, шпака – 80, ластівки – 74, горобця – 56.

         Найглибше пірнають пінгвіни – на глибину понад 25 м, гагари, баклани, норці – до 10 м, крохаль – на 6 м, гоголь – на 4 м.

         Швидкість пересування під водою у пінгвіна – 10 м/с, у норця – 1 м/с. Тривалість перебування під водою гагар і лисок – 3 хвилини, гоголя – 2, баклана – 1.

         Найбільший і найважчий птах на Землі – африканський страус. Його маса сягає 80-100 кг, ріст – до 2,5 м.

         Найважчий літаючий птах – дрохва. Маса тіла – до 21 кг, а ріст – до 103 см.

         Качки і гуси не бояться морозів. Вони витримують температуру до -110°С.

Додатковий матеріал:

                                                       Догляд за оперенням

       Всі птахи чистять оперення (це називається принінг), а більшість ще й купається.       Ластівки, стрижі й крачки декілька разів підряд занурюються у воду на льоту. Інші птахи, стоячи або присідаючи на мілині, трясуть розпушеним пір'ям, намагаючись рівномірно його змочити. Деякі лісові види купаються у дощовій воді або росі, що накопичилась у листках. Сушаться пернаті, розпушуючи та струшуючи пір'я, чистячи його дзьобом і тріпочучи крилами.

        Птахи змащують себе жиром, який виділяє куприкова залоза у основи хвоста. Вони дзьобом наносять його на пір'я, тим самим роблячи його стійким до змочування і більш еластичним. Щоб змастити оперення голови, птахи з допомогою дзьоба натирають жиром ноги, а потім чешуть ними голову.

      Пилові ванни птахи приймають, присідаючи у купі пилу і обсипаючи себе ним. Припускають, що таким чином птахи позбавляються від паразитів.

      Деякі види птахів, напевне, борються із паразитами з допомогою мурах. За пасивного способу птах сідає на гніздо мурах і дозволяє їм повзати між пір'ям. За активного способу особина хапає їх дзьобом і натирає ними пір'я. Швидше за все, мурашина кислота із розчавлених комах діє на зразок інсектициду, що позбавляє покриви від пухоїдів та кліщів.

                                                            Забарвлення піря

       Забарвлення пір'я визначається як хімічними речовинами (пігментами-барвниками), так і структурними особливостями. Пігменти каротиноїди обумовлюють червоний, оранжевий, і жовтий кольори. Інша група, меланіни, дає чорне, сіре, буре або буро-жовте забарвлення в залежності від концентрації пігментів.

      Структурне забарвлення буває переливчастим (райдужним) і однотонним. В останньому випадку, воно, як правило, біле або блакитне. Перо сприймається як біле, коли воно майже повністю позбавлене пігменту, прозоре, але завдяки складній внутрішній структурі відбиває всі світлові промені. Воно видається блакитним, якщо містить під прозорою оболонкою щільно упаковані клітини із бурим пігментом. Воно поглинає все світло, що проходить крізь прозорий шар, за виключенням блакитних променів, які воно відбиває. Як такий блакитний пігмент в пері відсутній.

     Переливчасте забарвлення, що змінюється в залежності від кута зору, обумовлене головним чином накладкою своєрідно розширених, скручених і насичених чорним меланіном борідок другого порядку. Так, американські птахи гракли виглядають то різнобарвними, то чорними. Горлова пляма у звичайного рубиновогорлого колібрі то спалахує яскраво-червоним, то здається бурувато-чорним.

    Для жодної групи живих істот забарвлення тіла не відіграє такої ролі як для птахів. Воно може бути криптичним, або захисним, якщо імітує оточуючий фон, роблячи особину непомітною. Особливо часто це спостерігається у самок, що нерухомо сидять на яйцях; як наслідок, вони не приваблюють уваги хижаків. Проте, іноді криптично забарвлені обидві статі.

        Багатьом птахам, що живуть серед трави притаманний узор із поздовжніх смуг. Окрім того, у них часто відносно темний верх і більш світлий низ. Оскільки світло падає згори, нижні частини тіла виявляються затіненими і наближаються за забарвленням до верхніх, а як наслідок весь птах виглядає пласким і не виділяється на оточуючому фоні.

     В інших випадках забарвлення буває розчленовуючим, тобто складеним із неправильної форми чітко виокремлених плям, що «розбивають» контури тіла на нібито не пов'язані між собою, не схожі на живу істоту частини. Забарвлені таким чином кулики, крикливий пісочник, майже непомітні на фоні кам'янистого пляжу.

V. Узагальнення і закріплення знань

                                                     
Заповніть таблицю

                                              «Зовнішня будова птахів»

Ознаки	Особливості будови птаха, риси пристосованості до польоту
         Форма тіла
         Покрив
         Відділи тіла:
голова
шия
передні кінцівки
задні кінцівки
         Органи, які розміщені на голові
         Органи, які розміщені на тулубі

VІ.Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1.  На які відділи поділяється тіло птахів?

2.   Які органи розташовані на голові?

3.   Якими повіками захищене око птахів?

4.   З яких частин складається дзьоб?

5.   Чим вкрите тіло птахів?

6.   Що являють собою пера?

7.   На які групи можна  поділити контурні пера в залежності від функцій, які вони виконують?

8.   Що таке линька?

9.   Яку роль відіграє куприкова залоза?

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника

Тема уроку: Етичне ставлення людини до інших видів тварин. Взаємовідносини людини з іншими видами тварин.

Мета уроку: 

Навчальна:охарактеризувати етичне ставлення людини до тварин та вплив людини на тваринний світ; сформувати в учнів знання про значення тваринного світу в житті людини;

Розвиваюча:розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; Виховна:виховувати толерантність, доброзичливість, культуру спілкування; формувати екологічну культуру

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І.Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.   Налаштування учнів на робочий настрій.  

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.«Термінологічний бій»

Учні запитують один одного визначення термінів, що були  розглянуті  на минулому уроці.

2.Біологічний диктант «Закінчи фразу»

         Риба прилипала на тілі акули живиться рештками її їжі. Ця форма співжиття - … (коменсалізм)

         Співжиття актиній і рака – самітника – приклад… (мутуалізму)

         Взаємовідносини між організмами, коли один з них полює на іншого - …(хижацтво)

         Ким є заєць у взаємовідносинах між вовком і зайцем? (жертвою)

         Співжиття мальків гірчака в мантійній порожнині беззубки   - це приклад…. (коменсалізму)

         Проживання личинок двостулкових молюсків під покривами риб – приклад…(паразитизму)

         Птахи чистять зуби крокодила – приклад…(мутуалізму)

         Тварини, здатні набувати різного забарвлення відповідно до умов життя  -… (хамелеон, камбала, восьминіг)

3.Фронтальне опитування

         Чи однакова температура тіла в акули й кита, які проживають в одній і тій самій акваторії океану?

         Чому в спекотні дні собака висовує язик і часто дихає?

         Як вплине на кількість зайців зникнення в лісі лисиць і вовків?

         Які види тварин можуть конкурувати в лісі за їжу?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

      Одного разу на заході сонця прогулювався пляжем на березі океану один старий чоловік. Шторм щойно вщух, і чоловік насолоджувався свіжим морським бризом. Ішов він , замислений, берегом, аж раптом помітив дитину. Хлопчик щось підбирав з піску та кидав у воду. Старому стало цікаво, що  ж хлопчина робить. Тому він підійшов ближче й побачив, як той підняв з піску морську зірку й кинув її у море. Лише тоді старий звернув увагу на те, що весь пляж був завалений сотнями , а може й тисячами морських зірок. «Що ти робиш?» - вигукнув чоловік. «Ти ж мала дитина, а тут розкидано тисячі морських зірок. Чи ти дійсно гадаєш, що можеш щось змінити?» Хлопець глянув на нього, підняв чергову морську зірку, жбурнув її в океан і сказав: «Для цієї морської зірки я щойно змінив усе!»

Запитання до учнів:

         А якби ви поступили в цій ситуації?

         Як людина повинна ставитись до інших видів тварин?

Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку.

IV. Засвоєння нового матеріалу

1. Етичне ставлення людини до інших видів тварин

Запитання до учнів:

         Пригадайте, що таке етика? (Наука, що вивчає мораль)

         Як ви розумієте вираз «етичне ставлення»?

Можливі відповіді учнів:  гуманне, доброзичливе ставлення

Розповідь вчителя:

      Ми звикли  до того, що поряд з нами живуть коти, собаки, кури, качки   тощо. Ставлення людини до тварини ніколи не зводилось лише до того, щоб одержати від них користь.

     Гуманне, етичне відношення до тварин  і рослин грунтується на переконаннях, що тварини і рослини заслуговують на те, щоб ураховувалися їх основні права і інтереси незалежно від користі, яку вони приносять людям.

     А як ви ставитесь до тварин? Це ми взнаємо за допомогою вправи «Тварини сказали б про мене...»

                                              Вправа «Тварини сказали б про мене...»

1. Запропонуйте учням встати з місця і утворити коло.

2. Станьте разом з ними і оголосіть завдання: за хвилину почнеться гра, в якій учасникам потрібно охарактеризувати свої позитивні риси від імені тварин.

3. Учні повинні висловлюватися по черзі. Спершу слід назвати своє ім'я. А потім закінчити речення: «Тварини сказали б про мене…» Наголосіть, що говорити можна лише про позитивні риси своєї вдачі, характеру, зовнішності тощо. Головне — це має бути позитивна ознака! Учні можуть назвати конкретних тварин, від імені яких вони оцінюють своє ставлення до них.

4. Візьміть участь у грі, почавши її прикладом: «Я — ваш вчитель. Моя кішка сказала б про мене, що я поважаю її природні звички».

5. Бажано, аби риси, які називатимуть учні, не повторювались.

6. Під час підведення підсумку, зауважте, що в кожного з нас є риси, завдяки яким ми можемо сподіватися на любов тварин. Важливо не втрачати ці риси, а, навпаки, вдосконалювати, розвивати, примножувати.

7. Наприкінці подякуйте всім за участь у вправі.

Розповідь вчителя:

    Велику роботу з освіти в галузі екологічної етики проводить організація  ПЕТА (People for the Ethical Treatment of Animals) — (Люди за етичне відношення до тварин) — потужна міжнародна зоозахистна організація, яка  має прихильників в 20 країнах. Вона фінансує видання підручників і посібників з екологічної етики, проводить просвітницьку роботу серед різних груп населення з захисту прав тварин.

Повідомлення учня:

                                      ПЕТА – «люди за етичне ставлення до тварин»

       Їх бояться усі, хто носить дороге хутро. Погодьтеся, отримати банкою з фарбою за те, що носиш шубу з горностая - не надто приємно. Проте активісти ПЕТИ відомі не лише своїми радикальними настроями.

       Вони вважають, що їх головна місія - захистити усіх тварин на землі. ПЕТА розшифровується як «люди за етичне ставлення до тварин». Організацію створили у 1980 році. У організації - близько 2 мільйонів членів. Вони виступають проти жорсткого ставлення до тварин, проти порушення прав братів наших менших та проти дослідів над тваринами. За час свого існування організація змогла заручитися підтримкою багатьох знаменитостей, серед яких і екс-дружина Пола Маккартні Хізер Міллс.

      «Коли тварин вбивають для того, аби використати їх шкіру для одягу - це не гуманно, це варварство і це необхідно негайно припинити», - вважає активістка ПЕТА Хізер Міллс.

Серед успіхів ПЕТИ - заборона боїв биків у Барселоні. Впродовж кількох років вони влаштовували так звані «Голі пробіги», участь у яких міг взяти кожен охочий.

 «Це не бої биків, а вбивство беззахисних тварин! Їх повільно вбивають на арені, на очах у тисяч людей. І це називають спортом», - каже активіст ПЕТА Юрген Фаульман.

        ПЕТУ звинувачують за надміру контроверсійні акції. Вони неодноразово зривали покази мод та обливали фарбою дорогоцінні шуби. Проте захисники прав тварин свято вірять - для захисту братів наших менших годяться всі засоби, навіть радикальні.

 (проектування зображення на екран або використання як роздаткового матеріалу)

                       

Розповідь вчителя:

      Купуючи хутряні вироби, ми часто не замислюємося про те, які муки відчувають тварини, проливаючи свою кров заради моди, перш ніж з їхнього хутра пошиють одяг.

     Для отримання однієї шуби вбивають:

         18 бобрів

         18 лисиць

         55 норок

         27 єнотів

         25 видр

         100-250 білок

         4 вовка

         8 тюленів

          60 куниць

         14 рисей

         170 шиншил

         7 пум

         11 борсуків

         50 тхорів

         18 собак

         25 домашніх кішок.

Обговорення  питання:

         Чи може краса бути настільки жорстокою?

 2. Взаємовідносини людини з іншими видами тварин

Розповідь вчителя:

   У всіх світових релігіях ви знайдете заклик до співчуття до тварин, осуд тих, хто проявляє по відношенню до них безглузду жорстокість. Серед тих, у кого боліла душа від думки про те,  які страждання інколи завдає людина живим істотам, які мешкають поряд з нею, ви знайдете філософів, письменників, вчених.

   В 1984 р. професор А.Уебстер розробив концепцію так званих «П'яти свобод» (прав) одомашнених тварин, які увійшли у Всесвітню Декларацію добробуту тварин.

Самостійна робота з підручником

Завдання:

         Знайдіть в підручнику  «Пять свобод» тварин, запишіть їх в зошит. Запропонуйте шляхи реалізації цих свобод людиною.

Очікувані відповіді учнів:

1. Свобода від голоду й спраги — шляхом надання доступу до води і їжі, які підтримують гарне здоров'я й активність.

2. Свобода від дискомфорту — шляхом надання відповідного середовища для проживання, включаючи житло й місце для сну й відпочинку.

3. Свобода від болю, поранень або хвороби — шляхом проведення превентивних заходів або ранньої діагностики й лікування.

4. Свобода поводитись природно -  шляхом надання достатнього місця, відповідних сприятливих умов і пристосувань, а також компанії собі подібних.

5. Свобода від страху й стресу — шляхом забезпечення відповідних умов і відносин, які виключають моральні страждання.

 Завдання учням:

         Оцініть умови утримання ваших (або ваших знайомих) домашніх вихованців. Чи відповідають вони «Пяти свободам» тварин?

(висловлювання учнів)

Запитання до учнів:

         Які якості повинна проявляти  людина по відношенню до тварин (природи)?

Очікувані відповіді учнів: доброзичливість, жаль (жалість), співчуття (симпатію) і дбайливість по відношенню до природи.

         Що означають ці якості?

Очікувані відповіді учнів:

Доброзичливість означає здатність і схильність людини надавати першорядного значення досягненню блага природи. Жаль означає схильність людини почувати смуток чи зневіру, побачивши страждання живих істот, а також схильність утримуватися від заподіяння зла чи шкоди іншим живим істотам чи екосистемам.  Співчуття і дбайливість — досить тісно пов'язані моральні якості, що припускають занепокоєння про благополуччя природи, готовність узяти на себе відповідальність сприяти благу природи і захищати її.

Заключне слово вчителя:

     Іноді з вами можуть статися неприємні випадки, коли дикі тварини завдадуть вам неприємностей. Ворони й сороки можуть украсти їжу, вовк загризе вашого собаку, оса — вжалить. Не потрібно відповідати злом на подібні дії тварин, тому що воним роблять це інстинктивно, неосмислено, ненавмисно, й до того ж, мають право на відсутність відповідальності перед людиною.

V. Узагальнення і закріплення знань

1.«Коло ідей»

         Чому в містах зявляються здичавілі коти і собаки? Як цьому запобігти?

         Як ви вважаєте, чи можна утримувати в домі ведмежатко, черепаху, папугу?

2. Вправа  « Аналіз ситуацій»

Учні об’єднуються в 5 груп. Кожна група отримує картку, на якій записана одна з ситуацій (перелік і зміст ситуацій ви можете легко «підгледіти» у повсякденному житті). Групам виділяється 5 хвилин на обговорення, після чого  виступають представники кожної групи. Інші учасники можуть доповнювати або спростовувати запропоновані оцінки і рішення.

Приклади ситуацій:

1. «Ви щодня спостерігаєте як ваша подружка виносить на прогулянку щеня спанієля. Пес вже чималенький, він ледве вміщується на руках у дівчинки, проте вона міцно тримає його, і будь - які спроби собаки вирватися зазнають поразки... А от інший власник піклується про «спортивно -мисливську» форму свого спанієля: він нацьковує його на диких качок, що оселились у міському ставку...»

         Хто з власників і які норми екологічної етики порушує?

         Що б ви порадили кожному з них?

2. «Дві подружки гуляють зі своїми пекінесами. Обидва собаки доглянуті, вичесані... один з песиків зручно вмостився на руках господині. Інший — на повідку намагається встигнути за своїх коротких лапках за швидкою ходою дівчинки, яка не помічає, щоповідець натягнутий, як струна, і песик просто волочиться по землі...»

         Які права і свободи тварин порушують власники?

         Що ви їм порадите?

3. «Ваші знайомі завели собаку. Але їх дратує, коли він гавкає. Тому вони забороняють йому це робити...»

         Які права і свободи тварини порушено?

         Чи можна взагалі відучити собаку гавкати?

          Що ви порадите в цьому випадку?

4. «У одній з квартир на вашому поверсі живе собака. Дякуючи йому, ви завжди знаєте, коли сусіди повертаються додому — пес перестає вити і скиглити...»

         Про що свідчить така поведінка тварини?

         Що можна порадити в цьому випадку?

5. «Вашому товаришеві батьки дозволили взяти щеня. Але утримувати його виявилось непростою справою! Песик скрізь залишає калюжі, гризе меблі і взуття... Батьки були у розпачі і запропонували зачиняти щеня на балконі...»

         Чи можна вважати правильним таке рішення?

         Що запропонували б ви?

VІ.Підбиття підсумків уроку

Вправа «Уявіть собі світ...»

   «Уявіть собі світ, у якому немає ані рослин, ані тварин. Ви прокинулиь вранці, спітнівши під синтетичною ковдрою, одягли яскравий, але такий же синтетичний одяг, визирнули у вікно... Ані деревця, ані травинки, ані цвірінькання горобців — лише асфальт, камінь, гуркіт машин...»

    Запропонуйте учням  продовжити фантазувати, допомагайте їм запитаннями:

         Що їдять люди?

         З чого виготовляють меблі, одяг?

         Як відпочивають?

         Чим милуються?

Підведіть школярів до висновку про цінність усіх без винятку рослин і тварин, про цінність кожного прояву життя. Звертайте більше уваги на нематеріальні цінності природи.

VІІ. Домашнє завдання

1.Завдання для всього класу.

Прочитати відповідний параграф підручника

     Підготувати повідомлення про тварин Червоної книги України