6 клас

Тема уроку: Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій

Мета: 

Навчальна: сформувати поняття про бактерії як найменші одноклітинні  організми; ознайомити з  будовою  бактерій, особливостями їх розмноження та поширенням;

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість;

Виховна: виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І.Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.Фронтальна бесіда:

1.      Чи є серед грибів одноклітинні організми? Назвіть їх.

2.      Які особливості будови клітини дріжджів?

3.      Які особливості дихання, живлення та розмноження дріжджів?

4.      Яка роль   дріжджів у житті людини?

2.Конкурс сенканів на тему «дріжджі»  (частина домашнього завдання)

Наприклад:

Дріжджі

одноклітинні,  мікроскопічні   

брунькуються, розщеплюють,  живляться

використовують для випічки хліба

гриби

3. Вправа «Вірю – не вірю»

Чи вірите ви, що   дріжджі…..

1. …відносяться до еукаріотичних організмів

2. …багатоклітинні організми

3. …. можуть пересуватись за допомогою джгутиків або війок

4….  можуть викликати захворювання у людей

5…. використовують у виноробстві

6. …. розмножуються брунькуванням

7….. використовують  у хлібовипіканні

8….. використовують для лікування хвороб

9…. не мають ядра

10….. мають вакуолі

Вірні відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
+	-	-	+	+	+	+	+	-	+

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя:

                                                Хоть острым взглядом нас природа одарила.

                                               Но близок оного конец имеет сила

                 Сколь много микроском нам тайностей открыл

    Невидимых частиц и тонких в теле жил

                                                                           М. Ломоносов

ü  Поміркуйте, про які невидимі часточки, можливо, говорив автор цих рядків?

    Першим дивовижним мисливцем за бактеріями, який заглянув у цей таємничий невидимий світ живих істот, був голландський торговець полотном, сторож судової палати Антоній Левенгук. У вільний від роботи час він шліфував лінзи, виготовляв з них лупи, які давали збільшення в 300 разів. Годинами просиджуючи зі своїми лупами та розглядаючи все, що потрапляло під руки,  Левенгук на 41 році життя почав робити дивовижні відкриття.  Свої спостереження Левенгук описував у спеціальних листах, які регулярно протягом 50 років відсилав до Лондонського наукового товариства, на чолі якого стояв тоді знаменитий Роберт Гук. Здивування, яке викликали листи Левенгука, було дійсно величезним. Вони відкривали новий, фантастичний, ніким не бачений і незнаний світ живих істот. Сам Левенгук називав їх «живими звірятами» і писав, що в роті людини їх більше, ніж людей у всьому англійському королівстві. Ці чудові відкриття неука-природознавця послужили тим зародком, з якого пізніше виросла й сформувалася наука про бактерії. Саме з того часу і починається перший, морфологічний, період в історії розвитку мікробіології.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями  мети і завдань уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Поширення бактерій

Запитання до учнів:                                  

Де поширені бактерії?

Очікувані відповіді учнів: у грунті, у повітрі, у воді,  на предметах вжитку, на шкільних меблях тощо.

Доповнення вчителя:

      Дійсно,  на планеті існує незліченна кількість бактерій. Їх можна знайти скрізь: у воді й повітрі, в льодовиках та гарячих джерелах, у стратосфері й ґрунті. Бактерії живуть навіть на висоті 30 кілометрів над Землею. Це особливий вид жовто-оранжевих бактерій, які перебувають там постійно. У повітрі, яке пронизане космічними променями, де температура нижче —50...-55 °С, вони почуваються добре й успішно розмножуються.

Повідомлення учня:

«Бактерії – екстремали»

   Вчені виявили бактерії в гарячій розплавленій земній корі під дном океану. Знахідка була зроблена випадково, коли вчені досліджували залізовмісні породи під дном Тихого океану. Нові бактерії були виявлені на глибині 280 метрів нижче морського дна, коли досліджували структуру океанічних порід безпосередньо під дном. Початковий аналіз показав, що бактерії живуть за рахунок тепла, але не використовують кисень, оскільки на такій глибині його мізерно мало, а крім того в присутності кисню можуть споживати і залізо для проведення окислювальних реакцій в клітинах.

Складання опорної схеми  "Середовища існування бактерій"

	Це цікаво!

В організмі людини  міститься в 10 разів більше бактерій, ніж власних клітин, найбільша кількість цих бактерій знаходиться на шкірі і в травному тракті

2. Будова бактеріальної клітини

Завдання учням : розгляньте на таблицях рослинну клітину  і клітину бактерії, знайдіть риси подібності  та відмінності. Побудуйте діаграму «Вена»

Проектування зображення  рослинної клітини та клітини бактерії на екран.

 Побудова діаграми "Вена"

В  лівому колі учні записують ознаки притаманні рослинній клітині, а в правому -  бактеріальній. В середній частині, яка  утворена перекриванням двох кіл учні записують спільні ознаки рослинної  і бактеріальної  клітин.           

( Учні вказують на  риси подібності рослинної і бактеріальної клітини: клітинна стінка, цитоплазма, плазматична мембрана ,запасні речовини;  та формулюють висновок про рівень організації бактерій)

                                        Особливості будови бактеріальної  клітини

Проектування зображення бактеріальної клітини  на екран.

Розповідь вчителя з елементами бесіди:

Бактеріальна клітина зовні вкрита щільною клітинною оболонкою.

      Яку функцію вона виконує?  (захисну і опорну).

     У деяких бактерій оболонка набрякає. Утворюючи навколо клітини слизову капсулу. Під клітинною оболонкою розташована плазматична мембрана, яка відіграє важливу роль у регуляції надходження  в клітину  необхідних речовин та виведення назовні продуктів обміну.  

  Що знаходиться у цитоплазмі?  (органели)

        У цитоплазмі знаходяться різноманітні мембранні структури, що виконують функції мітохондрій, пластид та інших органел, які відсутні у бактеріальній клітині. Також в цитоплазмі помітна кільцева молекула ДНК, яка не відмежовується мембраною від цитоплазми.

 Яку функцію виконує кільцева молекула ДНК?  (відповіді учнів і корекція відповідей вчителем)

      Для деяких бактерій характерною ознакою є наявність одного або декількох джгутиків.

 Яку функцію вони виконують?   (здійснення руху)

У кінці уроку учні формулюють висновок і записують його в зошити.

Висновок: бактерії – примітивні доядерні організми, поширені скрізь.     

3. Особливості  життєдіяльність бактерій

Робота в групах:

Завдання: використовуючи текс підручника, додатковий матеріал, підготувати відповіді на  запитання та скласти  до відповіді опорну схему:

1 група –  Які  способи живлення характерні для бактерій?

2 група  - Які особливості процесу дихання бактерій?

3 група – Як розмножуються бактерії?

4 група – Як бактерії переносять несприятливі умови навколишнього середовища?

Відповіді груп на поставлені питання .

Складання опорних схем.

	4. Різноманітність форм бактеріальних клітин  Бесіда: ·         Як ви гадаєте, чи всі бактерії однакові? (Ні.) ·         А чим можуть відрізнятися бактерії між со­бою? (Зовнішнім виглядом, формою, способом і умо­вами життя.)  Розповідь вчителя : Історично бактерії поділяли за формою на кулясті бактерії (коки), паличкоподібні (бацили),  звивисті (спірили — форми зі спіральними завитками;спірохети) та вигнуті подібно до коми – вібріони. Кулясті бактерії можуть утворювати пари (диплококи), об’єднуватись в ланцюжки (стрептококи) чи грона (стафілококи) Проектування зображення на екран  "Форми бактеріальної клітини" Але тому, що бактерії дуже дрібні та мають відносно схожі форми, класифікація, заснована на формі, не була успішною. Перша формальна класифікація з'явилася після розробки Гансом Хрістіаном Грамом методики фарбування за Грамом, що розділяє бактерії за структурними характеристиками клітинної стінки.

Повідомлення учня:

   Фарбування за Грамом (або метод Грама) —  виведений метод розрізнення бактерій за допомогою фарбування їх певним методом на дві великі групи: Грам-позитивні і Грам-негативні), що розрізняються хімічними та фізичними властивостями їх клітинної стінки. У медицині фарбування за Грамом виконується при аналізі крові, коли підозрюється інфекція. Цей метод набагато швидший, ніж звичайні методи  і особливо важливий, коли визначення типу інфекції необхідно для прогнозу та вибору методу лікування. При аналізі, наприклад, коки і спороносні форми бактерій, а також дріжджі — грам-позитивні  забарвлюються в синяво-чорний (темно-синій) колір, більшість інших бактерій — грам-негативні і забарвлюються в червоний колір, ядра клітин еукаріот набувають яскраво-червоного кольору, а цитоплазма — рожевого.

V. Узагальнення та систематизація знань

1.Фронтальна бесіда

1. Які організми називають еукаріотами?

2. Які організми називають прокаріотами? Наведіть приклади прокаріот.

3. Чи є серед бактерій багатоклітинні організми ?

4. Які особливості будови бактеріальної клітини?

5. Де поширені бактерії?

2.Скласти сенкан на тему «бактеріі»

Наприклад:                                   бактеріі

                                            Безядерні,      кулясті

                                Розмножуються, живляться, дихають

                              Мікроскопічні   організми нашої планети

                                                   прокаріоти

3. Допишіть речення:

1. За формою розрізняють бактерії:_________________________. (кулясті, паличкоподібні, звивисті, вигнуті подібно до коми тощо)

2. За несприятливих умов клітини бактерій вкриваються товстою оболонкою утворюючи _________________.(цисти )

3. Бактерії, які живляться речовинами живих організмів, є________________ . (паразитами)

4. Бактерії, які живляться рештками відмерлих організмів , є______________ .   (сапротрофами)

5. Основний спосіб розмноження бактерій -  ___________________ . (поділ клітини навпіл)

6. За типом дихання бактерії поділяються на ________________ та _____________ .(аероби та анаероби)

7. За способом живлення бактерії поділяються на _______________ та ______________. (автотрофи та гетеротрофи)

4. Вставити пропущені слова, використовуючи довідковий матеріал.

Бактерії належать до ___________ організмів. Практично немає місця на Землі , де б _____________ бактерії. Особливо багато їх у __________. Клітина бактерій  не має ___________. У центральній її частині знаходиться _________________, що містить _____________ замкнуту у вигляді  _______________ . У клітині відсутні органоїди: ______________, ______________ та інші. Значна кількість  бактерій  утворює __________.

Слова для довідки:

 Молекулу ДНК, не зустрічалися, ґрунті,  ядра, мітохондрії, пластиди, , кільця, слизову  капсулу,  спадковий матеріал, одноклітинних.

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

1.Завдання для всього класу.

Прочитати відповідний параграф підручника

2.Індивідуальні та творчі  завдання

Завдання творчим групам: підготувати повідомлення на тему:

1 група – роль бактерій  у природі;

2 група – бактерії – симбіонти;

3 група – значення бактерій у житті людини;

Тема: Папоротеподібні

Мета: 

Навчальна: ознайомити учнів з особливостями будови та життєдіяльності папоротей; продовжувати вміння самостійно працювати з текстом підручника,

Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки;

Виховна: виховувати на основі фольклорних матеріалів зацікавленість до народної творчості і давніх традицій.

Тип уроку:  комбінований

Хід уроку

І.Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.Скласти сенкани на теми «хвощі», «плауни»

Наприклад:

                                             Хвощі

                                      Весняні, літні

             Розмножуються, фотосинтезують, розповсюджуються

                        Це   багаторічні трав’янисті рослини.

                                        Польовий.

                                             Плауни

                               вічнозелені, багаторічні

                 галузяться, стеляться, розмножуються

                 переважає нестатеве покоління (спорофіт).

                                             Баранець.

2.Цифровий біологічний диктант

Завдання: із перерахованих тверджень виберіть ті, що характерні для:

1 варіант – хвощів;

2 варіант – плаунів.

1.Фотосинтез відбувається у стеблі.

2.Спорофіт утворений стеблом, листками і додатковими коренями.

3.Для запліднення необхідна вода.

4.Серед них є різноспорові рослини.

5.Їх спори містять до 50% олії.

6.Серед них є лікарські рослини.

7.У тканинах знаходиться значний вміст сполук Силіцію

8.Вимерлі рослини цього відділу утворили камяне вугілля

9.Розвиток їх гаметофіту триває 15-20 років

Вірні відповіді:

1 варіант: 1, 3, 6,7,8.

2 варіант: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9

3.Інтерактивна гра «Біологічний футбол».

Вчитель на дошці записує основні запитання. До кожного основного запитання учні складають конкретні запитання і направляють «м’яч» комусь із однокласників, слухають відповідь. Якщо відповідь неточна, «м’яч»  повертається до того, хто його кидав, цей учень дає точну відповідь. Учень, що піймав «м’яч», посилає його іншому. Кожне вдало складене запитання – 2 бала, кожна вірна відповідь на нескладне запитання – 1 бал, на складне запитання - 2 бала. Вчитель фіксує відповіді й кількість запитань.

                     Основні запитання:

·                     загальна характеристика хвощів

·                     загальна характеристика плаунів

·                     пристосування хвощів і  плаунів до умов життя.

4.Вправа «Тести для друга».

·                     Учні обмінюються  з сусідом по парті тестовим завданнями складеними вдома і розв’язують їх.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На дошці записаний епіграф уроку:                                                                                                   

                                                              Все зелье от Бога, лишь

                                                              папоротник от черта.

                                                                                    Н.Гоголь

Слово вчителя

Послухайте казку:

     Була у лісничого Корнія донька Любава. Дуже вона любила природу, уміла слухати і розуміти життя зеленого дивосвіту. І було у неї найулюбленіше місце у лісі — струмок і верба біля нього. Дуже любила Любава вербиченьку. Але одного разу, гуляючи у лісі, натрапила вона на захований у чагарнику склеп. З цікавості зайшла вона до нього і побачила там стару жінку зі спутаним сивим волоссям і у брудному одязі. Запропонувала вона жінці допомогу, хоч і зрозуміла, що це лиха відьма, про яку вона чула у селі.

   Але стара вигнала її, порадивши піти і попрощатися з вербою, бо вона гине. Прибігла Любава до вербиченьки і побачила, що пересох струмочок і в'яне верба. Заплакала вона з горя, а вербиченька їй прошепотіла: «Звернись до Папороті — матінки; лісової, вона допоможе». Почувши це, схопилась; на ноги Любава і побігла шукати папороть.

     Дуже втомившись, знайшла вона папороть, геть знесилена заснула біля неї. І приснилась Любаві красива жінка, яка розповіла їй про те, що раз на рік, на Івана Купала вона дарує людям чарівну, але непримітну квітку. Саме ця квітка допоможе Любаві повернути воду у струмок і життя вербиці. Прокинувшись, Любава повернулась до вербиченьки і розповіла їй про зустріч з Папороттю.

     А коли прийшло свято Івана Купала, Любава знайшла квітку папороті, принесла до струмка і закопала біля нього. І повернулася вода у струмок, і ожила вербиченька. Так урятувала свій маленький і улюблений світ добра щира дівчина: Любава.

 Бесіда: 

·                     Чи помітили ви в казці біологічну помилку?

·                     Чи має папороть квітку?

Спробуємо поглянути на папоротеподібні очима науковця.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями  мети і завдань уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Розповсюдження  та різноманітність папоротей

Запитання до учнів:

·                     Чи зустрічались ви з папоротями? Де ви їх бачили?

Очікувана відповідь учнів:  папороті є декоративними рослинами (вирощують на  клумбах та використовують як кімнатні рослини), ростуть  у лісах.

Розповідь вчителя:

   Папороті поширені фактично по всій земній кулі й зустрічаються в різних місцевостях, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, озерами та солончаками. Але їх найбільше у вологих тропічних лісах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м. У гірських лісах переважають ліаноподібні папороті й епіфіти, що ростуть на стовбурах і гілках дерев. Типові папороті є рослинами сирих і вологих місць.  В Україні справжнім раєм для папоротей є Карпати. Там на узліссі можна побачити густі зарості орляка, щитника. А в лісі можна зустріти адіантум, блехнум, гронепку півмісяцеву (ключ – траву).

2. Особливості будова папоротеподібних

Пояснення вчителя:

     Папороті — це вищі спорові, в основному трав'янисті, рослини, достатньо широко розповсюджені: їх налічується близько 10-15 тис. видів.

    Папороть має корені, коротке стебло й листя. Корені додаткові, вони розвиваються зі стебла замість відмерлого кореня зародка. Стебло представлено коротким дерев'янистим кореневищем і має епідерміс, механічну та провідну (судинні пучки) тканини. Стебла багаторічні, від них щороку виростає нове листя. Точка зростання знаходиться на вершині кореневища, і весною з неї виходить пучок нового листя.

Проектування зображення папороті на екран.

Завдання учням:

  Використовуючи гербарний матеріал та текст підручника встановіть особливості будови листків папороті.

    Очікувана відповідь учнів:

           Молоде листя згорнуте у вигляді равлика й густо вкрите коричневими лусочками. Лист розвивається поволі, у міру росту розкручується. Листя у папороті крупне, розсічене, двоперисте. Вони мають продиховий апарат і систему провідних пучків. Максимально довжина листа може сягати 30 м. Восени листя відмирає.

Лабораторне дослідження

Тема: Будова папоротей

Мета: ознайомитись із особливостями будови щитника чоловічого.

Обладнання: живі та гербарні зразки нестатевого покоління щитника чоловічого, мікропрепарат спорангіїв, лупи, мікроскопи, таблиці, пінцети, препарувальні голки.

                                                           Хід дослідження

1.На живих чи гербарних зразках особин нестатевого покоління щитника чоловічого знайдіть і роздивіться кореневище, додаткові корені та надземні листки. На кореневищі знайдіть листкові зачатки, молоді равликозакручені та дорослі листки. З нижнього боку листків знайдіть купки спорангіїв, кожна з яких зверху вкрита бурою пластинкою.

2.Намалюйте в зошиті загальний вигляд папороті і підпишіть її органи.

3.За результатами роботи зробіть висновок

3.Розмноження папоротеподібних 

Запитання учням:

·                     Які функції виконує листок папороті?

Очікувана відповідь учнів:

      Лист папороті суміщає функції фотосинтезу й спороношення.

Пояснення вчителя:

     Влітку на нижній стороні листа з'являються коричневі горбики — соруси (групи спорангіїв), в яких утворюються і дозрівають  спори. Доспілі спори розносяться вітром, проростають, утворюючи серцеподібну зелену пластинку — заросток, який має в поперечнику 2-4 мм. Заросток прикріпляється до ґрунту ризоїдами. На нижній його стороні утворюються статеві органи: архегонії — жіночі, антеридії — чоловічі; у них дозрівають жіночі та чоловічі статеві клітини . Запліднення відбувається за наявності вологи (дощ або рясна роса), котра затримується під заростком.

Проектування зображення «Розмноження папороті» на екран.

      Із зиготи розвивається зародок, який має первинний корінець, стеблинку та лист. Спочатку зародок прикріплений до заростку й одержує від нього поживні речовини. Потім він зміцнюється в ґрунті та дає початок дорослій рослині.

    Таким чином, при розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко розрізняються між собою. Листостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є нестатевим поколінням. Воно у папороті переважає. Статеве покоління — заросток (гаметофіт) — представлене  невеликою зеленою пластинкою.

Формулювання загального висновку

·                     Папороті – багаторічні трав’янисті рослини, деревовидні форми та ліани;

·                     У папоротей добре розвинути листки (вайї), що виконують фотосинтезуючу та спороносну функції;

·                     Мають видозмінені підземні пагони – кореневища;

·                     Для запліднення  потрібна вода;у життєвому циклі переважає нестатеве покоління – спорофіт.

  (продовження заповнення таблиці)

Повідомлення учня: 

                                                            Легенди і міфи про папороть

    Серед вищих спорових рослин найпоширенішими в природі є папороті. Адже з давніх – давен людина виявляла до папоротей неабиякий інтерес. Несхожа ні на які інші  рослини, вона оспівана в купальських піснях, є героїнею казок та легенд. Згадаємо народне повір’я про те, що папороть цвіте один раз на рік, у ніч проти Івана Купала. Для того, хто роздобуде квітку папороті, немає нічого неможливого: він знатиме, де знаходяться скарби в землі, зможе відімкнути всі замки без ключа, і навіть одним дотиком руки закохає в себе будь – яку дівчину. Добувати квітку папороті дуже складно, так як вона цвіте лише одну мить і пильно охороняється силами природи.

Повідомлення учня :

Сальвінія

    Рослина була названа в честь італійського професора А.Сальвіні, що жив в XVII-XVIIIст.. у Флоренції. На земній кулі вона досить поширена. На  Україні зустрічається спорадично по всій території, частіше в басейні Дніпра, однак більше любить стоячі водойми. Ця крихітна завбільшки 5-7 см. водяна папороть має надзвичайно цікавий зовнішній вигляд. Плаваючі овальні листки сальвінії на горизонтальному стеблі розташовані супротивно, коротко опушені, зверху вкриті восковим шаром, завдяки якому в них легко зберігається вода. Коли вийняти рослину з води, то побачимо, що вздовж стебла донизу відростає багато волохатих білих ниток – видозмінені листки. Сальвінія коріння не має. Біля основи підводних листків помітні невеликі кульки на ніжках - це органи розмноження рослини – спорангії. Для процвітання цього виду необхідна лише чиста без промислових забруднень вода. Зараз сальвінія плаваюча занесена до Червоної книги України.

Проектування зображення сальвінії на екран.

4.Роль  папоротей в природі та значення в житті людини 

Запитання учням:

·                     Як ви вважаєте, яке значення мають папороті в природі та житті людини?

Вчитель вислуховує відповіді учнів і  пропонує звернутись до підручника, щоб перевірити свої припущення.

Заповнення таблиці:

Роль папоротей у природі	Значення у житті людини
1.                Папороті входять до складу природних угруповань, виконують значну роль у накопиченні органічної речовини ґрунту. 2.                 Кореневища деяких видів папоротей поїдають тварини.	1.Як харчову рослину використовують молоді листки та кореневищі орляка. 2.Екстракт кореневища щитника чоловічого використовують у медицині як сильнодіючий глистогінний засіб. 3.Використовують декоративні папороті як кімнатні рослини та для створення квіткових композицій.

Це цікаво!!!

·                     Масаї Нової Зеландії, аборигени Канарських островів, індійці  Америки виготовляли з  кореневищ орляка  хліб або вживали їх у сирому вигляді.

·                     Зола орляка  містить велику кількість карбонату калію, який використовують у виробництві тугоплавкого скла та мила.

·                     Мийні та вибілювальні властивості орляка були відомі задовго до появи мила.

Розповідь вчителя

     Серед папоротей України є рідкісні рослини, які занесені до Червоної книги України. Це - вудсія альпійська, адіантум венерин волос, марсилія чотирилиста, сальвінія плаваюча та деякі інші папороті. 

Проектування зображень папоротей занесених до Червоної книги України на екран.

V. Узагальнення та систематизація знань

1. «Цікаве питання»

         Існує легенда про квітку папороті, що розкривається напередодні свята Івана Купала і вогневим кольором вказує на скарби. Чи пішли б ви на пошуки квітки папороті? Чому?

2.«Загадковий кросворд»

Слово вчителя

Чи знаєте ви, що інколи серед конюшини зустрічаються рослини із чотирма листочками? Забобонні люди зривають їх і ховають на щастя. Дуже подібні до них листки водяної папороті, назву якої закодовано в цьому кросворді.

1. Представник мохоподібних зі спорангіями у вигляді «зірочок» чи «квіточок» (маршанція)

2.Представник спорових рослин, у тілі якого є водовмісні клітини  (сфагнум)

3.Зібрання спорангіїв у папороті (сорус)

4.Спеціалізована клітина для нестатевого розмноження (спора)

5.Папороть, яка поширена в лісах помірного поясу  (щитник)

6.Водна папороть, яка занесена до Червоної книги України (сальвінія)

7.Викопна спорова рослина (риніофіт)

8. Папороть, назва якої пов’язана з назвою хижого птаха (орляк)

						7.	8.
	2.	3.			6.
				5.
1.			4.

Відповідь: марсилія, а повна назва  - марсилія чотирилиста.

       Марсилією назвав її К.Лінней на честь італійського ботаніка Л.Марсіллі із Болоньї, який жив наприкінці ХVІІ століття і досліджував рослинний світ басейну Дунаю. В Україні марсилія – одна з рідкісних рослин. Марсилія чотирилиста – рослина граціозна. ЇЇ тонке повзуче кореневище вузлувате, листові пластинки розташовані на тендітних  ніжках – черешках. У стоячих мілких водах, пластинки її листочків плавають на поверхні. При основі листків розміщуються по 2-3 спорангії, спори яких появляються в липні-серпні. Вид занесений до червоної книги України.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

•          «На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…».

•          «Урок важливий, тому що…»

•          «Мені сподобалось…»

•          «Мені не сподобалось…»

•          «Від наступного уроку я чекаю….»

VІІ. Домашнє завдання

1.Завдання для всього класу.

Прочитати відповідний параграф підручника

Тема уроку:Групи грибів: симбіотичні – мікоризоутворюючі шапинкові гриби

Мета: 

Навчальна: дати загальну характеристику шапинкових грибів; ознайомити учнів із особливостями будови шапинкових грибів, вказати на їх різноманітність, екологічне і практичне значення; навчити учнів відрізняти за характерними ознаками їстівні гриби від отруйних;

Розвиваюча: формувати навички  надання першої допомоги потерпілому при  отруєнні грибами;  удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання;

Виховна:формувати повагу до життя як найвищої цінності.

Тип уроку:   комбінований

Хід уроку

І.Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.Індивідуальна робота учнів за картками

2. Вправа «Шпаргалка з помилками»

Учні обмінюються з сусідом по парті  «шпаргалками» з помилками, які підготували вдома і виправляють помилки

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя:

    Найбільше легенд і вірувань існує навколо так званих «відьминих кіл» – груп грибів, що зростають у формі кілець. У давнину вірили, що це відьми (феї) вночі водили хороводи і витоптували колами землю, а на ранок на тому місці виростали гриби. В Німеччині та Франції вірили, що в цих кільцях відьми і чорти влаштовували свої шабаші. Були й інші цікаві думки: нібито, ці кільця вказують на місця захоронення скарбів, які закопали гноми і тролі. Але щоб знайти і викопати скарб, треба було натерти очі розрив-травою, щоб побачити золото. Справа ускладнювалася тим, що розрив-траву потрібно було знайти під час цвітіння. А цвіла вона, як і папороть, тільки на Івана Купала опівночі. Цвітіння тривало дуже короткий час, і ніхто не встигав прочитати потрібні для цього випадку три молитви. Тому і зачарованого скарбу у відьминих кільцях ще ніхто не знаходив. В Голландії вважали, що в цих кільцях відьми та інша нечисть вночі збивають масло, а тому селяни намагались не випасати корів в середині кільця, щоб не зіпсувати молока. Більшість людей також всіляко уникали цих місць і не збирали там грибів. Дехто шукав більш правдоподібні пояснення і робили припущення, що ці кільця утворилися від удару блискавки. І навіть побутувала думка, ніби відьмині кола – це місця висадки інопланетян.

Постановка проблемного питання:

-          А як же все відбувається насправді?

На це запитання ви дасте відповідь в кінці уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями  мети і завдань уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Середовища існування шапинкових грибів

Питання для обговорення:

-          Де можна зустріти шапинкові гриби?

(можливі відповіді учнів: у лісі, на галявині, на луках, на старих пеньках тощо)

-          Які фактори зовнішнього середовища необхідні для цих грибів?

 (не згнилі органічні речовини, вологість ґрунту й повітря, достатня кількість тепла, затінене світло).

В результаті обговорення  учні роблять висновок:

 На розвиток грибів впливають багато факторів середовища існування – склад субстрату і наявність у ньому органічних компонентів, інтенсивність сонячної радіації, наявність вологи, вміст в атмосфері кисню і вуглекислого газу, а також антропогенний вплив (інтенсивність збору, випас худоби, витоптування і т.д.).

Розповідь вчителя:

  Разом з поживними речовинами із субстрату, атмосферного повітря і води гриби можуть поглинати і накопичувати у своєму тілі різного роду токсичні, радіоактивні та шкідливі для організму людини, речовини. Такі гриби являють собою велику небезпеку для споживача (тому в місцях з підвищеною радіоактивністю, поблизу доріг з автомобільним рухом, промислових підприємств і поховань технологічних відходів виробництва збір грибів не бажаний). Їстівні гриби, накопичуючи токсичні продукти, можуть ставати отруйними.

2.Особливості будови та процесів життєдіяльності шапинкових грибів

Пояснення вчителя

         Більшість видів шапинкових  грибів - сапрофіти (розвиваються на перегнійному ґрунті, відмерлих рослинних залишках), та симбіонти. Вегетативне тіло складається з гіфів, що утворюють грибницю, розташовану в субстраті. В процесі розвитку на грибниці утворюються плодові тіла, які складаються з ніжки та шапки (демонстрування таблиці або проекція зображення на екран)

Робота в парах

Учням на парту роздаються колекції муляжів пластинчастих і трубчастих грибів.

Завдання: виявіть ознаки відмінності у грибів та розподіліть їх на дві групи.

Обговорення результатів роботи:

-          За якою ознакою ви розподілили гриби на дві групи? (наявність пластинок чи трубочок на нижньому боці шапки)

 Пояснення вчителя

     На нижньому боці шапки, від центру до периферії, у частини грибів розходяться пластинки, на яких розвиваються спори - такі гриби називаються пластинчастими(сироїжки, лисички). У деяких пластинчастих грибів є покривало-плівочка, що захищає пластинки (опеньки). У інших грибів нижня частина шапки має трубчасту форму - цетрубчасті гриби. В трубчастих також дозрівають спори. Їх плодові тіла м'ясисті, швидко загнивають, легко пошкоджуються личинками комах, поїдаються слимаками.

Лабораторне дослідження

Будова шапинкових грибів

Мета:  вивчити будову шапинкових грибів; з`ясувати особливості будови плодового тіла ; навчитися розрізняти трубчасті і пластинчасті гриби.

Матеріали та обладнання : муляжі плодових тіл шапинкових грибів, малюнки,фотокартки, листівки.

                                                               Хід дослідження

1. Розгляньте плодове тіло шапинкового гриба.  Знайдіть основні його частини: шапку і ніжку. Замалюйте гриб та підпишіть його частини.

2. Розгляньте нижчий бік шапки трубчастого і пластинчастого грибів. Переконайтеся у наявності великої кількості трубочок у трубчастого гриба. Розгляньте пластинки у пластинчастого гриба.

3.Розподіліть запропоновані гриби (малюнки, фотокартки або зображення спроектовані на екран)  на пластинчасті і трубчасті. Назви записати в зошит у два стовпчики.

4 . Зробіть висновки за результатами роботи

Пошукова робота (робота з підручником)

-          Які способи розмноження характерні для шапинкових грибів?

Очікувана відповідь учнів:

Розмножуються шапкові гриби спорами, вегетативно (частинками міцелію), статево.

Пояснення вчителя:

Шапинкові гриби зв'язані переважно з вищими рослинами, утворюючи мікоризу (підберезник з березою). Мікориза (грибокорінь)  - це  співжиття міцелію гриба з коренями вищих рослин. Явище відкрито у 1871 р Каменським.

Проектування зображення мікоризи на екран.

Питання для обговорення:

-          Яке значення може мати мікориза для гриба і дерева?

Очікувані відповіді учнів:

    Гриб допомагає рослині завоювати важкодоступні речовини гумусу, сприяє поглинанню елементів мінерального живлення, фіксують вільний азот і у сполуках передають рослинам, активує ферменти вищої рослини. Від вищої рослини гриб отримує органічні речовини, кисень, кореневі виділення, що сприяють проростанню спор.

Доповнення вчителя:

  Мікориза не виявлена лише в осокових, капустяних і водяних рослин. Гриби можуть бути зв'язані з мохоподібними, а з водоростями утворюють лишайники.

Ігровий момент:

  Гра «Грибник-знавець».

 Грибник у лісі в кошик назбирав грибів, а саме: сироїжки, маслюки, лисички, мухомори, опеньки, бліді поганки, печериці, підберезовики, боровики, підосичники тощо.

Запитання до учнів

 • Які з цих грибів ви порадили б грибникові викинути з кошика і чому? (Мухомори, бліді поганки тому, що вони отруйні)

• Які ще гриби, крім названих, є отруйними?

 (Учні перелічують отруйні гриби, які їм відомі. Учитель доповнює їх, пропонуючи учням записати отруйні представники шапинкових грибів до зошитів.)

 Отруйні гриби: мухомор червоний, мухомор білий, мухомор смердючий, мухомор пантерний, опеньок сірчано-жовтий несправжній, опеньок цегляно-червоний, дощовик несправжній, хрящ — молочник неїстівний (демонстрація малюнків цих грибів або проекція зображення на екран)

Але крім отруйних, ще є їстівні та умовно їстівні гриби.

Складання опорного конспекту:

Шапинкові гриби поділяють на:

  Умовно їстівні - які необхідно перед кулінарною обробкою тривалий час варити і видалити відвар, або вимочувати у проточній воді (сироїжки, строчки, свинушки, зморшки). Невірне приготування може призвести до харчового отруєння.

  Їстівні - не потрібно додаткової обробки (білі, підберезники, підосичники, справжні опеньки). В Україні приблизно 200 видів їстівних грибів.

  Отруйні - це гриби, що спричиняють отруєння організму (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки, несправжні лисички).

Необхідно пам’ятати:

  Білки грибів досить швидко розпадаються з утворенням отруйних азотистих основ. Тому отруєння може бути викликане не тільки отруйними, але й несвіжими їстівними грибами.

Самостійна робота учнів:

Завдання:  складіть «Правила грибника»

Очікувані відповіді учнів:

1. Збирати в лісі тільки ті гриби, про які ви точно знаєте, що вони їстівні.

2. Гриби, що ви не знаєте, які викликають сумнів, не слід вживати в їжу і пробувати на смак, тим більше в сирому вигляді.

3. Ніколи не збирайте  гриби переспілі, червиві і зіпсовані.

4. Не їжте гриби в сирому виді.

5. Не вірте поширеній думці про те, що отрутні гриби викликають потемніння чи цибулини, чи срібних предметів, якщо їх опустити в посуд, де варяться гриби. Це неправильне уявлення!

6. Не збирайте гриби, навіть свідомо їстівні, у міських парках, скверах, дворах, а також уздовж автомобільних доріг та залізниць. Гриби накопичують отруйні речовини і стають непридатними в їжу.

Запитання до учнів:

-          Що необхідно робити при перших ознаках отруєння грибами?

 1) негайно промити шлунок слабким соляним розчином;

 2) незважаючи на тимчасове полегшення стану необхідно негайно звернутися  до найближчої лікувальної установи (або викликати швидку медичну допомогу)

Повідомлення учнів про грибів - двійників

V. Узагальнення та систематизація знань

1.Обговорення проблемного питання,яке було поставлене на початку уроку:

-          Чому утворюються «відьмини кола»?

Очікувана відповідь учнів: Справа в тому, що коли умови однаково сприятливі, то грибний міцелій починає рости від центру з однаковою швидкістю, утворюючи коло івідмираючи в середині. Грибниця використовує велику кількість органічних і мінеральних речовин, тому  в середині грибних кіл не росте трава.

2.«Мозковий штурм»

·                     Чим цвілеві гриби відрізняються від шапинкових?

3.«Цікаве питання»

         На основі власного досвіду обговоріть правила збирання грибів.

Відповідь учнів:

Під час збирання грибів не можна руйнувати грибницю. Плодове тіло гриба слід не висмикувати, а відкручувати, але не зрізати ніжку. На місці зрізу оселяються мікроорганізми, що спричиняють загнивання грибниці.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

•          «На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…».

•          «Урок важливий, тому що…»

•          «Мені сподобалось…»

•          «Мені не сподобалось…»

•          «Від наступного уроку я чекаю….»

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф

Урок- екскурсія  6 клас

Тема уроку:  Екскурсія «Різноманітність рослин свого  краю»

Мета уроку: 

Навчальна:розширити та поглибити знання учнів про рослинний світ, ознайомити учнів з видовим складом рослин, що ростуть у найближчому оточенні; удосконалювати уміння учнів проводити спостереження в природі, працювати в групах, навчати учнів застосовувати здобуті знання у життєвих ситуаціях;

Розвиваюча:розвивати творче і логічне мислення, інтерес до вивчення біології;

Виховна:виховувати любов та бережливе ставлення учнів до природи, розвивати в них екологічну свідомість для формування екологічного мислення.

Хід уроку

І.Організаційний етап

І. Підготовка до екскурсії.

1. Підготовка вчителя до екскурсії.

Заздалегідь визначити:                     

·                     Місце проведення екскурсії;

·                     Маршрут та об’єкти спостережень.

2. Ознайомлення учнів із завданнями екскурсії.

ІІ. Загальний інструктаж, усвідомлення учнями алгоритму дій.

1. Ознайомлення учнів з темою, метою та завданнями екскурсії, прогнозування того, що вони зможуть вивчити та спостерігати.

2. Інструктаж з техніки безпеки а також бесіда за такими питаннями:

  Чому не можна шуміти  в лісі?

  Чому не можна трясти дерева, ламати гілки?

  Чому не можна користуватись сірниками?

  Чому необхідно пильно дивитись під ноги?

  Чому не потрібно рвати квіти, мохи, гриби?

  Чому людина приходить до лісу?

3.Поділ класу на групи й отримання відповідного завдання, яке виконується безпосередньо під час спостереження .

4. Бесіда або розповідь (коли прибули на об’єкт спостереження) про найважливіші ознаки об’єкта, на які слід звернути особливу увагу.

IІІ. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.

Робота  в групах.

                               Інструктивна картка (видається кожній групі)

1. До якої групи належить ліс, в якому ви перебуваєте?

2.Скільки ярусів можна виділити у лісі?

3.Складіть схему, що демонструє ярусність і видовий склад лісу.

4.Які біоіндикатори чистоти лісу ви спостерігали?

«Лісова вікторина»

1.Якими рослинами у лісі можна «помити» руки? ( При розтиранні коріння мильнянки лікарської з водою утворюється мильна піна. Також замість мила використовують коріння папороті орляка)

2.Що в лісі може замінити присипку? (спори плауна)

3.Що у лісі може замінити зубний порошок? (розтертий калган)

4. Чим у лісі можна почистити взуття? (мохами, наприклад політрихом звичайним)

ІV. Звіт про виконання роботи. Узагальнення  й систематизація результатів роботи.

Заслуховуються звіти кожної групи, після чого учасники інших груп можуть ставити запитання, якщо їм щось незрозуміло чи вони з чимось не погоджуються у заслуханому звіті.

V. Підбиття підсумків екскурсії

Учитель аналізує звіт кожної групи, визначає позитивні сторони та недоліки.

Заключне слово вчителя:

Пам’ятаймо! Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватися, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожен із нас і всі ми разом узяті — невід’ємна частинка матінки - природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може ані без води, ані без повітря, ані без Сонця, ані без її щедрих дарів, якими вона нас годує. І не можемо ми протистояти її силі, особливо коли вирують природні стихії. Можливо саме тоді людина і відчуває свою слабкість і нестримну силу природи. Та світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу, та життя нас заставляє замислитись, бо не все так добре, якби хотілося. Людська діяльність багато знищує природних ресурсів, нищить бездумно свою Землю і може настати незабаром такий час, коли природа стане проти людей, щоб людство задумалось, що наша Земля жива, що вона вимагає до себе кращого ставлення і накаже людей. То щоб цього не сталося, треба вже сьогодні задуматись над своєю діяльність і навчитися жити на планеті в гармонії з природою.

Урок- екскурсія  6 клас

Тема уроку: Екскурсія  «Вивчення рослинних угруповань»

Мета уроку: 

Навчальна:вивчити рослинні угруповання (на прикладі будь-якого угруповання  своєї місцевості);  закріпити основні поняття: рослинність, рослинні угруповання, ярусність; показати на прикладі одного з угруповань його структуру;

Розвиваюча:формувати і розвивати поняття про взаємозв’язки різних організмів між собою; розвивати в учнів дослідницькі навички, вміння спостерігати в природі;

Виховна:виховувати бережливе і свідоме ставлення до природи.

Обладнання: блокноти, олівці, фотоапарат тощо

Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь і навичок

Хід уроку

І.Організаційний етап

І. Підготовка до екскурсії.

1. Підготовка вчителя до екскурсії.

Заздалегідь визначити:                     

·                     Місце проведення екскурсії;

·                     Маршрут та об’єкти спостережень.

2. Ознайомлення учнів із завданнями екскурсії.

ІІ. Загальний інструктаж, усвідомлення учнями алгоритму дій.

1. Ознайомлення учнів з темою, метою та завданнями екскурсії, прогнозування того, що вони зможуть вивчити та спостерігати.

2. Інструктаж з техніки безпеки.

3. Поділ класу на групи й отримання відповідного завдання, яке виконується безпосередньо під час спостереження за природною екосистемою

4. Бесіда або розповідь (коли прибули на об’єкт спостереження) про найважливіші ознаки об’єкта, на які слід звернути особливу увагу.

IІІ. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя

Робота  в групах:

(Кожній групі виділяється вчителем ділянка лісу (лугу…..) на якій вони працюють і виконують завдання.)

1. Визначити рослини на певній ділянці, їх кількісне співвідношення (вказати рослини які переважають) .

2.Описати склад ярусів і виявити екологічно рівноцінні рослини як у кожному ярусі, так і в різних ярусах.

3.Ознайомитись з пристосувальними особливостями рослин одного ярусу і різних ярусів.

4.Охарактеризуйте грунти, вологість повітря на певній ділянці, її освітленість.

5.Встановити,  представники  яких царств проживають на цій ділянці.

6. Знайти серед трав’янистих рослин ті рослини, які ви вивчали. Встановити до якої групи  вони належать, як вони пристосувались до співжиття в екосистемі.

7. Складіть список дерев і кущів, які ви побачили. Замалюйте або сфотографуйте форми кущів і дерев

8. Вказати, яких тварин ви зустріли на цій ділянці. Який зв'язок існує між ними і рослинами даної ділянки?

ІV.  Звіт про виконання роботи. Узагальнення  й систематизація результатів роботи.Узагальнююча бесіда.

— Які рослини ви спостерігали на екскурсії?

— На які групи ви б їх поділили, за якою ознакою? (За життєвою формою або за значенням).

— Які системи ви спостерігали на екскурсії?

— Яке значення мають рослини в даних системах

Узагальнення результатів спостереження, формулювання висновку про взаємозв’язки рослин, тварин грибів у даній екосистемі.

V.Підбиття підсумків екскурсії

Самооцінювання учнями своїх знань та практичних умінь.  Вчитель звертає увагу на те, що здобуті на екскурсії знання  учні використають впродовж наступних занять.

1. Підбиття підсумків роботи в групах (самооцінка)

Вибране підкреслити.

А) Чи кожен учасник  групи  прийняв участь у роботі?

                     Так.   Ні.

Б) Чи виконували завдання до кінця?

               Так. Не зовсім. Ні.

В) Чи задоволені своєю роботою?

              Так.  Не зовсім.  Ні.

2. Підбиття підсумків роботи вчителем

А) Яка група  швидко і правильно виконала завдання?

Б) Як працював весь клас?

В) Як працювали окремі учні?

Г) Відзначення найактивніших і найуважніших учнів.